Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

ПСИХИАТРИЯ

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ХВОРИХ НА ЕНДОГЕННІ ДЕПРЕСИВНІ РОЗЛАДИ

канд. мед. наук О.О. БЕЛОВ
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

З метою вивчення особливостей соціальної підтримки хворих на депресивні розлади ендогенного характеру було клінічно обстежено 107 чоловіків і 138 жінок, хворих на депресивні розлади (коди за МКХ−10 F31.3−31.4, F32.0−32.2, F33.0−33.2) з використанням шкал MSPSS, HDRS і HARS. Виявлено в цілому невисокі показники соціальної підтримки, причому у чоловіків вони були значуще меншими, ніж у жінок: соціальної підтримки сім"ї − 1,40±0,94 балів проти 1,67±1,05 балів (р=0,040), друзів −1,47±0,94 балів проти 1,89±1,16 балів (р=0,004), значущих інших − 1,27±1,05 балів проти 1,59±1,10 балів (р=0,023), сумарного показника соціальної підтримки − 4,14±2,17 балів проти 5,14±2,35 балів (р=0,001). Показники соціальної підтримки погіршуються з віком, причому щодо підтримки з боку сім""ї та друзів найбільш виражене погіршення спостерігалося у старшій віковій групі: показник соціальної підтримки сім""ї у віковій групі до 30 років склав 1,84±0,99 балів, у групі 30−44 років − 1,48±0,94 балів (р=0,010), у групі 45 років і старші − 1,21±1,05 балів (р=0,048); соціальної підтримки друзів − відповідно 2,02±1,11 балів, 1,71±1,12 балів (р=0,043) та 1,21±0,82 балів (р=0,011); соціальної підтримки значущих інших − відповідно 1,79±1,13 балів, 1,40±1,08 балів (р=0,027) та 1,00±0,85 балів (р=0,029), сумарного показника соціальної підтримки − 5,65±2,34 балів, 4,60±2,20 балів (р=0,002) та 3,42±1,81 балів (р=0,002). Виявлено значущі (p<0,05 і менше) зворотні кореляційні зв"язки помірного і слабкого ступеню між показниками виразності депресії і тривоги та показниками соціальної підтримки, найслабші − для сімейної підтримки (rS=−0,264 для депресії і rS=−0,262 для тривоги), більш сильні − для соціальної підтримки друзів (відповідно rS=−0,463 та rS=−0,399) та соціальної підтримки значущих інших (відповідно rS=−0,370 та rS=−0,348).

Ключові слова: депресивні розлади, соціальна підтримка

  1. Mental health: strengthening our response (2018). Information Bulletin of World Health Organisation. Geneva, WHO: 1–28.
  2. Cleare А., Pariante C.M., Young A.H. (2015) Evidence−based guidelines for treating depressive disorders with antidepressants: a revision of the 2008 British Association for Psychopharmacology guidelines. Journal of Psychopharmacology. Vol. 29 (5): 459–525.
  3. Fekadu N., Shibeshi W., & Engidawork E. (2017) Major depressive disorder: pathophysiology and clinical management. Journal of Depression and Anxiety. Vol. 6 (1): 255–257.
  4. Kessing L.V., & Miskowiak K. (2018). Does Cognitive Dysfunction in Bipolar Disorder Qualify as a Diagnostic Intermediate Phenotype? Frontiers in Psychiatry, Vol. 9: 490.
  5. Pshuk N.G., Stukan L.V., & Kaminska A.O. (2018) Introducing system of psychotherapeutic intervention for family caregivers of patients with endogenous mental disorders. Wiadomosci Lekarskie, Vol. 71(5): 980–985.
  6. Rakhman L.V., & Markova M.V. (2014). Clinical and therapeutic levels of pathomorphosis of treatment−resistant depression. Medicinskaya psihologiya [Medical Psychology], Vol. 1: 36–40.
  7. Skrypnikov A.M., Gerasimenko L.O., & Gryn K.V. (2016). Vikovyj patomorfoz recurrentnych depressivnych rozladiv [Age pathomorphosis of recurrent depressive disorders]. Svit mediciny ta biologii [The World of Medicine and Biology], Vol. 4(58): 64–66.
  8. Al−Harbi K.S. (2012). Treatment−resistant depression: therapeutic trends, challenges, and future directions. Patient Preference and Adherence, Vol. 6: 369–388.
  9. Markova M., Rezunenko O., & Kozhyna H. (2017). Contents and efficiency measures of psychoeducation in rehabilitation system of patients with bipolar affective disorder. Journal of Health Sciences, Vol. 7: 711–715.
  10. Karvasarsky B.D. (2004). Clinical psychology. Moscow: 167–169.
  11. Hamilton M. (1960). A rating scale for depression by Max Hamilton. Journal of Neurology, Neurosurgery, Psychiatry, Vol. 23: 56–62.
  12. Hamilton M. (1959). The assessment of anxiety states by rating. British Journal of Medical Psychology, Vol. 32: 50–55.



Завантажити в форматі PDF (680 KB)
Наверх