Попередня

Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА ПСИХОКОРЕКЦІЯ ПРИ КЛІНІКО−ПСИХОЛОГІЧНІЙ ФОРМІ ДЕЗАДАПТАЦІЇ З ТРИВОЖНО−ДЕПРЕСИВНИМИ ПРОЯВАМИ У ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ

У статті представлено результати диференційованої психокорекційної роботи, проведеної на вибірці державних службовців (ДС) зі станами психологічної дезадаптації та превалюванням тривожно−депресивної симптоматики. Згідно з психотерапевтичною та психокорекційною моделлю, ДС були розподілені на 2 терапевтичні групи. В обох групах було надано медико−психологічну допомогу у форматі індивідуальної та/або групової терапії. Надаються результати психодіагностичного етапу дослідження з інтерпретацією психоемоційної сфери. Описано схему проведення етапу диференційованої психокорекції з обґрунтуванням вибору психотерапевтичних тактик (аутотренінг, когнітивно−поведінкова терапія). За допомогою самооцінки респондентів та статистичної обробки даних оцінено ефективність проведених психокорекційних заходів для вибірки ДС. Встановлено, що проведений етап диференційованої психокорекції був ефективним при зниженні тривожної симптоматики і проявів (p<0,01) та зниженні проявів психологічної дезадаптації (p<0,01). Було визначено середній рівень ефективності при впливі на депресивні прояви (p<0.05), що обумовлено необхідністю більш тривалої психотерапії даного розладу.

Ключові слова: диференційована психокорекція, тривожно−депресивні прояви, психологічна дезадаптація, державний службовець, аутогенне тренування, когнітивно−поведінкова терапія.

1. Potocka, A., Merecz−Kot, D. (2010). What do we know about psychosocial risks at work? Part II. The analysis of employee's knowledge of sources and consequences of stress at work. Medycyna pracy, Vol. 61, issue 4, 393–411.
2. Natali, E., Petyx, C., Deitinger, P., Ronchetti, M., Iavicoli. S. (2007). The perception of stress in the European stakeholders. Giornale italiano di medicina del lavoro ed ergonomia, Vol. 29, issue 3, 708–709.
3. Bordia, P., Restubog, S., Lloyd, D., Tang R.L. (2008). When employees strike back: investigating mediating mechanisms between psychological contract breach and workplace deviance. Journal of Applied Psychology, Vol. 93, issue 5, 1104.
4. Bal, P. Matthijs, De Cooman R., Mol ST. (2013). Dynamics of psychological contracts with work engagement and turnover intention: The influence of organizational tenure. European Journal of Work and Organizational Psychology, Vol. 22, issue 1, 107–122.
5. Jones, S.K., Griep, Y. (2018). «I Can Only Work So Hard Before I Burn Out». A Time Sensitive Conceptual Integration of Ideological Psychological Contract Breach, Work Effort, and Burnout. Frontiers in psychology, Vol. 9, 131.
6. Voltmer, J.−B., Voltmer, E., Deller, J. (2018). Differences of Four Work−Related Behavior and Experience Patterns in Work Ability and Other Work−Related Perceptions in a Finance Company. // International Journal of Environmental Research and Public Health, Vol. 15, issue 7, 1521.
7. Knieps, F., Pfaff, H. (2017). Digitale Arbeit—Digitale Gesundheit. Digitale Arbeit−Digitale Gesundheit. BKK Gesundheitsreport. Berlin: MWV Medizinisch Wissenschaftliche Verlagsgesellschaft.
8. Nollenheidt, C., Brenscheidt, S. (2013). Arbeitswelt im Wandel: Zahlen−Daten−Fakten Ausgabe. Bundesanstalt fur Arbeitsschutz und Arbeitsmedizin.
9. Мударисов, А.А. (2016). Психологическая помощь госслужащим, испытывающим эмоциональные затруднения, связанные с карьерой. Общество: социология, психология, педагогика, Том №3, 59–64.
10. Kawaharada, M., Yoshioka, E., Saijo, Y., Fukui, T., Ueno, T., Kishi R. (2009). The effects of a stress inoculation training program for civil servants in Japan: a pilot study of a non−randomized controlled trial. Industrial Health, Vol. 47, issue 2, 173–182.
11. Сидоренко, О.О. (2019). Клініко−психологічні прояви та механізми формування психологічної дезадаптації у державних службовців. Архів психіатрії, Том 25, №1 (96), 40–46.
12. Сидоренко, О.О. (2019). Медико−психологічна корекція станів соціально−психологічної дезадаптації у держслужбовців. Медична психологія, Том 14, №2, 35–40.
13. Otte C. (2011). Cognitive behavioral therapy in anxiety disorders: current state of the evidence. Dialogues in clinical neuroscience, Vol. 13, issue 4, 413.
14. Kaczkurkin, A.N., Foa, E.B. (2015). Cognitivebehavioral therapy for anxiety disorders: an update on the empirical evidence. Dialogues in clinical neuroscience, Vol. 17 issue 3, 337.
15. Wenzel, A. (2017). Basic strategies of cognitive behavioral therapy. Psychiatric Clinics, Vol. 40, issue 4, 597–609.
16. Castelnuovo, G., Pietrabissa, G., Manzoni, G.M., Cattivelli, R., Rossi, A., Novelli, M., Molinari, E. (2017). Cognitive behavioral therapy to aid weight loss in obese patients: current perspectives. Psychology research and behavior management, Vol. 10, 165–173.

Завантажити в форматі PDF (650 KB)