Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

МЕДИКО−ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА РОДИНАМ З ОНКОЛОГІЧНИМ ПАЦІЄНТОМ: МІШЕНІ ПСИХОЛОГІЧНОГО ВПЛИВУ ТА ІНТЕРВЕНЦІЇ

Діагностування та продовження онкологічного захворювання у пацієнта викликають значні зрушення у психологічному стані членів родини та сімейному функціонуванні. На базі Медико−психологічного центру ВНМУ ім. М.І. Пирогова та Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру впродовж 2015−2019 рр. проведено психологічне обстеження 288 членів родин онкологічних пацієнтів, з жінками − 174 родини, та чоловіками − 144.Опитуваних було поділено на підгрупи в залежності від етапу перебігу онкологічного захворювання та рівня адаптованості сімейної системи. У дослідженні застосовували наступний психодіагностичний інструментарій: HADS, опитувальник "Аналіз сімейної тривоги", шкалу сімейної адаптації і згуртованості FACES−3, методику "Сприйнятого індексу провини" (PGI), шкалу любові та симпатії З. Рубіна, методику "Шкала совісності". У членів родини онкологічних пацієнтів актуалізувалися переживання екзистенційного характеру, загрози для міжособистісних відносин, відбувалася зміна патерну сімейного функціонування, виникали негативні психосоціальні ефекти захворювання, труднощі міжособистісної внутрішньосімейної комунікації, проблеми у реалізації сімейної ролі, очікування щодо лікування і прогнозу. Визначалися у родичів пацієнтів високий (клінічний) та субклінічний рівень тривоги, високий рівень вираженості депресивного стану, "дезадаптивний" та "межовий" тип сімейної системи, високий рівень сімейної тривоги, порушення емоційного зв'язку, низький чи високий рівень почуття обов'язку, висока вираженість переживання почуття провини. Отже, медико−психологічні інтервенції для родини онкологічного пацієнта виступають важливими складовими у комплексі заходів медичної допомоги пацієнту.

Ключові слова: медико−психологічна допомога, родина онкологічного пацієнта, сімейне функціонування, психоонкологія.

1. Holland J.C., Breitbart W.S., Jacobsen P.B. et al. Psycho−Oncology. Oxford University press, 2015. 772 p.
2. Traa M.J., Braeken J., De Vries J., Roukema J.A., Slooter G.D., Crolla R.M. et al. Sexual, marital, and general life functioning in couples coping with colorectal cancer: a dyadic study across time // Psychooncology. 2015. Vol. 24(9). P. 1181–1188.
3. Goswami S., Gupta S.S. Cancer has almost a similar psychosocial impact on family caregivers as those of the patients; but are we doing enough for them? // Indian J Cancer. 2018. Vol. 55(4). Pp. 419–420.
4. Nipp R.D., El−Jawahri A., Fishbein J.N. et al. (2016). Factors associated with depression and anxiety symptoms in family caregivers of patients with incurable cancer // Annual of Oncology. 2016. Vol. 27(8). Pp. 1607–1612.
5. Мухаровська І.Р. Особливості психологічного стану членів сім'ї онко−логічного хворого на різних етапах лікувального процесу // Science Rise. Medical science. 2016. №12(8). С. 21–26.
6. Wakiuchi J., Marcon S.S., Sales C.A. Care of cancer patients in the Family Health Strategy: the user's view // Rev Gaucha Enferm. 2016. Vol. 37(1). P. 540–88.
7. Coppetti L.C., Girardon−Perlini N.M.O., Andolhe R., Gutierrez M.G.R., Dapper S.N., Siqueira F.D. Caring ability of family caregivers of patients on cancer treatment: associated factors // Rev Lat Am Enfermagem. 2018. Vol. 11, Issue 26. P. 30–48.
8. Coyne E., Dieperink K.B., Ostergaard B., Creedy D.K. Strengths and resources used by Australian and Danish adult patients and their family caregivers during treatment for cancer // Eur J Oncol Nurs. 2017. Vol. 29. Pp. 53–59.
9. Shin D.W., Cho J., Roter D.L. and other. Attitudes Toward Family Involvement in Cancer Treatment Decision Making: The Perspectives of Patients, Family Caregivers, and Their Oncologists // Psychooncology. 2017. Vol. 26(6). Pp. 770–778.
10. Мухаровська І.Р. Медико−психологічна допомога для членів сім'ї онкохворих на різних етапах лікувального процесу // Journal of Education, Health and Sport. 2017. Vol. 7, №1. С. 583–590.

Завантажити в форматі PDF (226 KB)