Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИКО−ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯ ПОДРУЖНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ

В.О. КРИВИЦЬКИЙ
Харківська медична академія післядипломної освіти

Мета роботи − обґрунтування й розробка заходів медико−психологічної корекції порушення подружнього функціонування у хворих на хронічний простатит (ХП), та оцінка їх ефективності. Обстежено 109 чоловіків, хворих на ХП, та їх дружин. За критерієм наявності/відсутності подружньої задоволеності, обстежені пари були розділені на дві групи. До першої групи (група 1) були віднесені 73 (67,0%) подружжів з низьким або зниженим рівнем подружньої задоволеності. До другої (група 2) увійшли 36 (33,0%) подружніх пар, задоволених власними стосунками. Комплексне обстеження включало, окрім стандартних клінічних методів, проведення сексологічного, клініко−психологічного і психодіагностичного досліджень. Серед подружжів з браком подружньої задоволеності виділено 24 пари з суцільним порушенням подружнього функціонування, зі стрижневим ураженням соціально−психологічного і психологічного його компонентів, у інших 49 пар з частковим порушенням подружнього функціонування, стрижневим виявилось ураження саме біологічного компоненту через захворювання на ХП чоловіка. Нами запропоновані заходи психокорекції, диференційовані залежно від ступеню порушення подружнього функціонування для родин чоловіків, хворих на ХП. Психокорекційні втручання повинні реалізовуватись трьома блоками:1) формування нових психологічних установок (етап формування комплаєнсу та психоосвітній етап); 2) редукції психопатологічної симптоматики та відновлення сексуальної подружньої комунікації (етапи індивідуальної і парної роботи); 3) остаточної дезактуалізації психотравмуючих факторів та закріплення нових навичок адаптивного подружнього функціонування (етап домашньої роботи та закріплюючий етап). Персоніфікація медико−психологічних втручань полягає в тому, що після дезактуалізації та редукції тривожно−депресивних ознак реагування на ХП та деформацію подружньої взаємодії при суцільному порушенні подружнього функціонування на перший план виходить робота з нормалізації міжособистісних та персонологічних патернів подружжів, в той час як при частковому порушенні подружнього функціонування основа увага приділяється нівеляції фізіологічних (біологічних) наслідків ХП, а міжособистісна й індивідуально−психологічна оптимізація відбувається на тлі нормалізації біологічних параметрів. Впровадження даного комплексу заходів медико−психологічної допомоги дозволило покращити показники подружньої задоволеності у 62,5% подружжів з суцільним порушенням подружнього функціонування та у 77,6% серед пар з частковим його порушенням.

Ключові слова: хронічний простатит, подружня задоволеність, порушення подружнього функціонування, медико−психологічна допомога.



Завантажити в форматі PDF (251 KB)
Наверх