Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕДИКО−ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ПОРУШЕННЯ ПОДРУЖНЬОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ПРОСТАТИТ

В.О. КРИВИЦЬКИЙ
Харківська медична академія післядипломної освіти

Мета роботи − обґрунтування й розробка заходів медико−психологічної корекції порушення подружнього функціонування у хворих на хронічний простатит (ХП), та оцінка їх ефективності. Обстежено 109 чоловіків, хворих на ХП, та їх дружин. За критерієм наявності/відсутності подружньої задоволеності, обстежені пари були розділені на дві групи. До першої групи (група 1) були віднесені 73 (67,0%) подружжів з низьким або зниженим рівнем подружньої задоволеності. До другої (група 2) увійшли 36 (33,0%) подружніх пар, задоволених власними стосунками. Комплексне обстеження включало, окрім стандартних клінічних методів, проведення сексологічного, клініко−психологічного і психодіагностичного досліджень. Серед подружжів з браком подружньої задоволеності виділено 24 пари з суцільним порушенням подружнього функціонування, зі стрижневим ураженням соціально−психологічного і психологічного його компонентів, у інших 49 пар з частковим порушенням подружнього функціонування, стрижневим виявилось ураження саме біологічного компоненту через захворювання на ХП чоловіка. Нами запропоновані заходи психокорекції, диференційовані залежно від ступеню порушення подружнього функціонування для родин чоловіків, хворих на ХП. Психокорекційні втручання повинні реалізовуватись трьома блоками:1) формування нових психологічних установок (етап формування комплаєнсу та психоосвітній етап); 2) редукції психопатологічної симптоматики та відновлення сексуальної подружньої комунікації (етапи індивідуальної і парної роботи); 3) остаточної дезактуалізації психотравмуючих факторів та закріплення нових навичок адаптивного подружнього функціонування (етап домашньої роботи та закріплюючий етап). Персоніфікація медико−психологічних втручань полягає в тому, що після дезактуалізації та редукції тривожно−депресивних ознак реагування на ХП та деформацію подружньої взаємодії при суцільному порушенні подружнього функціонування на перший план виходить робота з нормалізації міжособистісних та персонологічних патернів подружжів, в той час як при частковому порушенні подружнього функціонування основа увага приділяється нівеляції фізіологічних (біологічних) наслідків ХП, а міжособистісна й індивідуально−психологічна оптимізація відбувається на тлі нормалізації біологічних параметрів. Впровадження даного комплексу заходів медико−психологічної допомоги дозволило покращити показники подружньої задоволеності у 62,5% подружжів з суцільним порушенням подружнього функціонування та у 77,6% серед пар з частковим його порушенням.

Ключові слова: хронічний простатит, подружня задоволеність, порушення подружнього функціонування, медико−психологічна допомога.

  1. Murphy A.B., Macejko A., Taylor A., Nadler R.B. (2009). Chronic prostatitis: management strategies. Drugs. 69 (1). P. 71–84. doi:10.2165/00003495−200969010−00005.
  2. Magri V., Boltri M., Cai T., Colombo R., Cuzzocrea S., De Visschere P., Giuberti R., Granatieri C.M., Agnese Latino M., Largana G., Leli C., Maierna G., Marchese V., Massa E., Matteelli A., Montanari E., Morgia G., Naber K.G., Papadouli V., Perletti G., ReKleiti N., Russo G.I., Sensini A., Stamatiou K., Trinchieri A., ME Wagenlehner F. (2018). Multidisciplinary approach to prostatitis. Archivio Italiano di Urologia e Andrologia; 90, 4, Р. 227–248.
  3. Sutulovic N., Grubaa Z., Suvakov S., Jovanovic D., PuSkaSc N., Macut D., RaSic Markovic A., Simic T., Stanojlovic O., Hrnaic D. (2019). Chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome increases susceptibility to seizures in rats and alters brain levels of IL−1? and IL−6. Epilepsy Research. 53, July, P. 19–27. https://doi.org/10.1016/j.eplepsyres.2019.03.014
  4. Koh J.S., Ko H..J, Wang S.M., Cho K.J., Kim J.C., Lee S.J., Pae C.U. (2014). Depression and somatic symptoms may influence on chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: a preliminary study. Psychiatry Investig. Oct; 11(4). P. 495–498. doi:10.4306/pi.2014.11.4.495.
  5. Pontari M.A., McNaughton−Collins M., O’leary M.P. (2005). CPCRN Study G A case−control study of risk factors in men with chronic pelvic pain syndrome. B.J.U. Int. 96. P. 559–565.
  6. Smith K.B., Tripp D., Pukall C., Nickel J.C. (2007). Predictors of sexual and relationship functioning in couples with Chronic Prostatitis/Chronic Pelvic Pain Syndrome. J Sex Med. May; 4(3).P. 734–744. doi: 10.1111/j.1743−6109.2007.00466.x.
  7. Smith K.B., Pukall C.F., Tripp D.A., Nickel J.C. (2007). Sexual and relationship functioning in men with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome and their partners. Arch Sex Behav. Apr; 36(2). P. 301–311.
  8. Riegel B., Bruenahl C.A., Ahyai S., Bingel U., Fisch M., Lowe B. (2014). Assessing psychological factors, social aspects and psychiatric co−morbidity associated with Chronic Prostatitis/Chronic Pelvic Pain Syndrome (CP/CPPS) in men – a systematic review. J Psychosom Res. Nov; 77(5). P. 333–350. doi: 10.1016/j.jpsychores.
  9. Koh J.S., Ko H.J., Wang S.M., Cho K.J., Kim J.C., Lee S.J., Pae C.U., Serretti A. (2014). The association of personality trait on treatment outcomes in patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome: an exploratory study. J Psychosom Res. Feb; 76(2). P. 127–133. doi: 10.1016/j. jpsychores.2013.11.004.
  10. Ahn S.G., Kim S.H., Chung K.I., Park K.S., Cho S.Y., Kim H.W. (2012). Depression, anxiety, stress perception, and coping strategies in korean military patients with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. Korean J Urol. Sep; 53(9). P. 643–648. doi: 10.4111/kju.2012.53.9.643.
  11. Anderson R.U., Orenberg E.K., Morey A., Chavez N., Chan C.A. (2009). Stress induced hypothalamus−pituitary−adrenal axis responses and disturbances in psychological profiles in men with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. J Urol. Nov; 182(5). P. 2319–2324. doi: 10.1016/j. juro.2009.07.042.
  12. Anderson R.U., Orenberg E.K., Chan C.A., Morey A., Flores V. (2008). Psychometric profiles and hypothalamic−pituitary−adrenal axis function in men with chronic prostatitis/chronic pelvic pain syndrome. J Urol. Mar; 179(3). P. 956–960. doi:10.1016/j.juro.2007.10.084.
  13. Aubin S., Berger R.E., Heiman J.R., Ciol M.A. (2008). The association between sexual function, pain, and psychological adaptation of men diagnosed with chronic pelvic pain syndrome type III. J Sex Med. Mar; 5(3). P. 657–667. doi: 10.1111/j.1743−6109.2007.00736.x.



Завантажити в форматі PDF (251 KB)
Наверх