Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

ПСИХОЛОГІЧНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ ПІСЛЯ ГОСТРИХ КОРОНАРНИХ СТАНІВ ТА ТРАНЗИТОРНИХ ІШЕМІЧНИХ АТАК

Дійсне дослідження спрямоване на вивчення характеристик впливу стресового стану перенесених гострих порушень коронарного та мозкового кровообігу на подальший стан психічної сфери особистості хворих. В дослідженні приймали участь: а) 168 хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) віком 55−65 років, з яких: 64 перенесли екстрено проведене з приводу оклюзії коронарної артерії АКШ (ГД1); 54 − стентування коронарних артерій з того ж приводу (ГД2); 50− тромболітичну терапію (ГД3);групу порівняння склали 56 хворих з неускладненою формою ІХС (ГП1);б) 114 хворих на ГХ II − III ст. віком 55−65 років, з яких: 59 перенесли ТІА з госпіталізацією (ГД4). Хворі на ГХ без ускладнення в кількості 55 чоловік склали групу порівняння (ГП2). Дослідження проведено в амбулаторних умовах через 30−45 днів після виписки з лікарні. Для обстеження застосовували клініко−психопатологічне дослідження, психо−діагностичне з використанням методик: шкала Ч.Д. Спілбергера − Ю.Л. Ханіна для визначення особистісної й ситуативної тривожності, тест "Діагностика копінг−стратегій Е. Хайма", опитувальник якості життя Всесвітньої організації охорони здоров"я ("WHOQOL−100"). Результати оброблялись статистичними методами з вирахуванням вірогідності. Після перенесених гострих порушень коронарного та мозкового кровообігу та проведення терапії з застосуванням аорто−коронарного шунтування, стентування та тромболітичної терапії хворі перебувають у стані психічного стресу, що підтверджувалось високими рівнями реактивної та особистісної тривожностей. Це зумовлено як гострою психічною травмою при розвитку гострих порушень коронарного кровообігу, так і самим процесом терапії. Крім того, у них виявляються прояви хронічного стресового стану. Це зумовлено наявністю загроз повторних гострих порушень кровообігу та ускладнень. Найбільш виражені стресові стани виявлені при проведені тромболітичної терапії. Після терапії гострих порушень коронарного та мозкового кровообігу у пацієнтів встановлено наявність явищ дезадаптації, які найбільш виражені після проведеної тромболітичної терапії. Це зумовлено наявністю стресового стану, необхідністю відмови від звичних копінг−стратегій та освоєння нових (адаптивних, компенсаторних) стратегій. Головними чинниками розвитку явищ дезадаптації виступають стани фрустрації, які стають основою для хронічного стресового стану. Наявність стресового стану та явища дезадаптації значно погіршують якість життя після терапії гострих порушень коронарного та мозкового кровообігу та змінюють значимість для особистості досліджуваних сфер життя. Наявність психічних змін після терапії свідчить про необхідність проведення психокорекції. Приведена орієнтовна необхідна схема психокорекції з урахуванням індивідуальних особистісних характеристик та проявів, яка дозволяє значно нівелювати психічні зміни. Подальші дослідження слід спрямовувати на вивчення способів психологічного захисту та індивідуалізацію методів психокорекції психічного стану після терапії гострих порушень коронарного та мозкового кровообігу.

Ключові слова: гостре порушення коронарного кровообігу, гостре порушення мозкового кровообігу, реперфузія, психічні зміни, стрес, дезадаптація, якість життя, психокорекція.

1. Федак, Б.С. (2015). Феноменология астенических проявлений у больных с острыми состояниями терапевтичского профиля. Медична психологія, №. 10, № 1, 69–72.
2. Михайлов В.Б. (2012). Система диференційованої психотерапевтичної корекції в комплексному лікуванні непсихотичних психічних розладів у хворих, що перенесли інфаркт міокарда та ішемічний мозковий інсульт. Український вісник психоневрології, №. 20, вип. 3, 122–123.
3. Фартушна, О.Є. (2014). Транзиторні ішемічні атаки. К.: ВД «Авіцена», 216 с.
4. Валуєва, С.В. (2013). Український реєстр STIMUL: ефективність різних методів лікування гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST та прихильність хворих до лікування в постінфарктний період (результати однорічного спостереження). Семейная медицина, №. 1, 27–32.
5. Валуєва, С.В., Денисюк, В.І. (2012). Пілотний реєстр гострих коронарних синдромів з елевацією сегмента ST STIMUL: організація медичної допомоги в стаціонарі залежно від методу лікування. Український терапевтичний журнал, №. 3–4, 46–51.
6. Нетяженко, В.З., Мальчевська, Т.Й., Ликов, О.В. (2008). Реваскуляризаційні методи лікування гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента SТ: Власні дослідження. Внутренняя медицина, Т. 3, 9.
7. Безсмертна, Г.В., Безсмертний, Ю.О. (2015). Порівняльний аналіз факторів ризику та клінічних показників тяжкості стану пацієнтів із транзиторними ішемічними атаками та в різні періоди ішемічного інсульту. Буковинський медичний вісник, Т. 19, №. 4 (76).
8. Фартушна, О.Є., Віничук, С.М. (2014). Модифікація поведінкових чинників ризику як складова первинної профілактики транзиторних ішемічних атак та/чи інсульту. Український медичний часопис, №. 6, 42–44.
9. Сарвир, И.Н. (2017). Особенности эмоционально−аффективной сферы у больных с острыми сердечно−сосудистыми и сосудисто−мозговыми заболеваниями. Чоловіче здоров'я, гендерна та психосоматична медицина, №. 1–2, 21–27.
10. Охромій, Г.В. (2015). Комплексна система реабілітації, прогнозування інвалідності та профілактики інфаркту міокарда. Журнал Національної академії медичних наук України, №. 21, № 1, 85–94.
11. Гальцова, О.А., Романенко, В.В., Тябут, Т.Д. (2016). Влияние способов реперфузии на качество жизни и психоэмоциональный статус у мужчин с инфарктом миокарда с подъемом сегмента ST. Здравоохранение: Научно−практический ежемесячный журнал, N 9, 4–10.
12. Козлова, Ю.В. (2012). Сучасні уявлення про кардіоцеребральну патологію (патогенетичні механізми ушкодження головного мозку при серцевих захворюваннях). Таврический медико−биологический вестник, Т. 15, № 3, ч. 2 (59), 132–136.
13. Нестерак, Р.В. (2019). Психологічна адаптація хворих на ішемічну хворобу серця на етапах реабілітації після реперфузійних втручань. Галицький лікарський вісник, № 26 (1), 27–30.
14. Аронов, Д.М., Бубнова, М.Г., Красницкий, В.Б. (2015). Новые подходы к реабилитации и вторичной профилактике у больных, перенесших острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST электрокардиограммы. Кардиология, Т. 55, № 12, 125–132.
15. Психологические тесты для профессионалов (2007). / авт. сост Н.Ф. Гребень. Минск: Соврем. шк., 496с.
16. Набиуллина, Р.Р., Тухтарова, И.В. (2003). Механизмы психологической защиты и совладания со стрессом (определение, структура, функ−ции, виды, психотерапевтическая коррекция). Учебное пособие: Казань, 23–29.
17. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г С. Никифорова. СПб.: Питер, 2006, 607 с.
18. Бурлачук, Л.Ф., Кочарян А.С., Жидко М.Е. (2009). Психотерапия: психологические модели – 3−е изд., расшир. и дополн., СПб.: Питер, 496.
19. Джендлин, Ю. (2000). Фокусирование: Новый психотерапевтический метод работы с переживаниями/Пер. с англ. А.С. Ригина. – М.: Независимая фирма «Класс»,448 с.
20. Ермошин, А.Ф. (1999). Вещи в теле: Психотерапевтический метод работы с ощущениями, М. : «Класс», 320.
21. Когнитивно−бихевиоральный подход в психотерапии и консультировании: Хрестоматия (2002). Сост. Т.В. Власова. Владивосток: ГИ МГУ, 110.
22. Линде, Н.Д. (2004). Эмоционально−образная терапия. Теория и практика. М.: Изд−во Моск. гуманит. Ун−та, 184.
23. Сандомирский, М.Е. (2005). Психосоматика и телесная психотерапия: Практическое руководство. М.: Независимая фирма «Класс», 592.

Завантажити в форматі PDF (240 KB)