Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

ОБҐРУНТУВАННЯ, ЗМІСТ І ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ПЕРСОНІФІКОВАНОЇ ПСИХОДІАГНОСТИКИ І РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК З ПСИХОСОЦІАЛЬНОЮ ДЕЗАДАПТАЦІЄЮ ТА ДЕПРЕСИВНИМИ РОЗЛАДАМИ

Канд. мед. наук Р.І. ІСАКОВ
Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, Полтава

Спираючись на результати клініко−психопатологічного, психометричного і психодіагностичного обстеження 252 жінок з депресивними розладами (94 особи з психогенною, 83 жінки з ендогенною і 75 пацієнток з органічною депресією), з яких48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, а у інших 204 встановлені прояви макро−, мезо− і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості, обґрунтовано й розроблено систему персоніфікованої психодіагностики і реабілітації жінок з психосоціальною дезадаптацією та депресивними розладами. Зазначена система об'єднана спадкоємністю, етіопатогенетичною орієнтованістю і комплексністю заходів, є індивідуально орієнтованою, і у максимальному ступені враховує особливості психосоціальної дезадаптації жінок з ознаками депресивних розладів у різних сферах. Cистема складається з двох етапів − психодіагностичного і психокорекційного, кожен з яких структурується на діагностичні і корекційні заходи в залежності від сфери, в якій виявлено психосоціальну дезадаптацію, та від ступеню дезадаптації у кожній зі сфер. Структура етапів стандартизована, що робить запропоновану систему придатною до використання на первинному етапі надання медичної допомоги, а зміст заходів індивідуалізований, що забезпечує максимальну адресність і дієвість психокорекційних заходів.

Ключові слова: депресивні розлади, психосоціальна дезадаптація, макросоціальна дезадаптація, мезосоціальна дезадаптація, мікросоціальна дезадаптація,жінки, психодіагностика, психокорекція

  1. Пастернак Н.І., Юрценюк О.С. (2016). Тривожні та депресивні розлади у хворих на артеріальну гіпертензію. Клінічна та експериментальна патологія, Том 15, № 1 (55), 201–205.
  2. Марута Н.А. (2013). Восстановление социального функционирования – основная цель терапии депрессии. Нейроnews, № 8 (53), 16–20.
  3. Ісаков Р.І. (2018). Психосоціальна дезадаптація у жінок з депресивними розладами різного ґенезу: особливості діагностики, вираженості і структури. Психіатрія, неврологія, медична психологія, № 9, 82–92.
  4. Ісаков Р.І. (2018). Порівняльний аналіз вираженості психосоціальної дезадаптації й афективної симптоматики у жінок, хворих на депресивні розлади різного ґенезу. Український вісник психоневрології, Т. 26, вип. 3 (96), 20–26.
  5. Марков А.Р., Маркова М.В. (2019). Медико−психологічні детермінанти інформаційно−психологічної безпеки цивільного населення. Харків: «Друкарня Мадрид», 248.



Завантажити в форматі PDF (3 MB)
Наверх