Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

МЕДИКО−ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ЖІНОК ІЗ ЗАГРОЗОЮ ПЕРЕДЧАСНИХ ПОЛОГІВ НА ОСТАННЬОМУ ТРИМЕСТРІ ВАГІТНОСТІ ТА ПІСЛЯ ПОЛОГІВ

Н. В. ГРИНЬКО
Буковинський державний медичний університет, Чернівці

Для жінки вагітність − дуже сильний за рівнем переживань та специфічний за комплексом відчуттів період, вивченню якого останнім часом приділяється все більше уваги. На основі системного підходу до вивчення індивідуально−психологічних, патопсихологічних та психосоціальних особливостей жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів, було розроблено комплекс заходів їх медико−психологічного супроводу. Щоб оцінити його ефективність, на базі Сторожинецької центральної районної лікарні у Чернівецькій області було проведено комплексне клініко−психологічне і психодіагностичне дослідження, в якому взяли участь 150 вагітних на III триместрі вагітності (23 − 37 тижнів), та їх чоловіків. Результати проведеного обстеження жінок у ІІІ триместрі вагітності, відразу після пологів та через рік показали, що завдяки заходам медико−психологічного супроводу у них відбулося покращення психоемоційного стану, самопочуття та подолання емоційного напруження, спостерігалось підвищення рівня соціальної підтримки з боку колег по роботі та громадських організацій, у більшості з них відзначено повну редукцію деформації подружніх відносин. Отже, провадження системи медико−психологічного супроводу жінок із загрозою передчасних пологів на останньому триместрі вагітності та після пологів дало змогу оптимізувати вибір адекватних стратегій поведінки в родині, покращити емоційний стан та самопочуття, ставлення жінки до вагітності та гармонізувати сімейну взаємодію (72,5%) (р<0,001), а також покращити психоемоційний стан матерів, гармонізувати взаємовідносини у тріаді "мати − дитина − батько" у післяпологовому періоді (66,4%) (р<0,001).

Ключові слова: загроза передчасних пологів, медико−психологічний супровід.

  1. Wold Health Organization (2015). Preterm birth. Accessed 22 Sept 2015.
  2. World Health Organisation (2017). Maternal Mental Health.
  3. Филиппова, Г.Г. (2005). Психологическая готовность к материнству. Хрестоматия по перинатальной психологии: психология беременности, родов и послеродового периода. М.: УРАО, 62–66.
  4. Slattery, M.M., Morrison, J.J. (2002). Preterm delivery. Lancet, 360 (9344): 1489–97.
  5. Скрипніков, А.М., Герасименко, Л.О., Ісаков, Р.І. (2017). Перинатальна психологія. К.: Видавничий дім Медкнига. 168 с.
  6. Филиппова, Ю.В. (2003). Психологические основы работы с семьей. Учебное пособие. Ярославль: Институт Открытое Общество,103 с.
  7. NICE. (2014). National Institute for Health and Care Excellence: Antenatal and postnatal mental health: clinical and service management guidance, clinical guideline 192.
  8. Kenyon SL, Jolly K, Hemming K, Hope L., Blissett J, Dann SA. et al. Lay support for pregnant women with social risk: randomised controlled trial. BMJ Open, 2016; 6: e009203.
  9. Stein A., Pearson RM., Goodman SH., Rapa E., Rahman A., McCallum M. et al. Effects of perinatal mental disorders on the fetus and child. Lancet. 2014; 384: 1800–1819.
  10. Менделевич, В.Д. (2008). Клиническая и медицинская психология:учеб. пособ. 6−е издание. М.:МЕДпресс−информ. 432 с.
  11. Гринько, Н.В. (2019). Зовнішні та внутрішні ресурси психологічної підтримки у жінок із загрозою передчасних пологів на III триместрі вагітності та після пологів. Психосоматична медицина та загальна практика, 4(4). Київ, С. 1–9.



Завантажити в форматі PDF (1 MB)
Наверх