Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

МЕДИЦИНСКАЯ ПСИХОЛОГИЯ

МЕДИКО−ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПАСПОРТ ЯК АЛГОРИТМ ОЦІНКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАТУСУ ПАЦІЄНТОК У ПРАКТИЦІ АКУШЕРСТВА ТА ГІНЕКОЛОГІЇ

Д-р мед. наук І.Р. МУХАРОВСЬКА1, Д-р мед. наук проф. М.В. МАРКОВА2
1Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, 2Харківська медична академія післядипломної освіти

У акушерській та гінекологічній практиці медико−психологічна допомога набуває важливого значення у комплексі медичних, психологічних та психосоціальних заходів. Проведено змістовний аналіз публікацій, представлених в PubMed, ScienceDirect, Medscape, Directory of Open Access Books, "Ресурсах Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського", GoogleScholar, OpenDOAR за 2009−2019 рр., що стосуються аспектів психологічних реакцій та клініко−психологічних феноменів, формування та порушення пристосування до фізіологічних чи патологічних станів, пов"язаних з акушерською та гінекологічною патологією у медичній практиці. Визначено, що у гінекологічній практиці розлади у пацієнток виникають не лише у репродуктивній, але і загальносоматичній, сексуальній та психічній сферах. У формуванні психологічної реакції на гінекологічне захворювання задіяні соматогенний та психогенний чинники, поєднання яких і визначає особливості стану пацієнтки. Ураження статевої сфери і особливо репродуктивної функції жінки на психологічному рівні тісно пов"язано із сприйняттям жіночності, привабливості, материнства, соціорольовими очікуваннями щодо реалізації біологічної ролі. До основних психологічних проблем, пов"язаних з гінекологічними захворюваннями, відносяться психоемоційний дистрес, напруження у стосунках з партнером, подружжям, страх втрати партнера, страх негативних наслідків після переривання вагітності, порушення самосприйняття, порушення самовідношення, зниження самооцінки, відчуття меншої жіночності, відчуття непривабливості, втрата сексуального потягу, соціорольові порушення, зниження якості життя, зниження соціального статусу, розлади гендерної ідентифікації. Вагітність представляє важливий етап у житті жінки, що супроводжується значними фізіологічними, психосоціальними та психологічними змінами. Виділено наступні критерії для оцінки психологічного стану жінки під час вагітності: запланованість, бажаність, стан фізичного здоров"я, стан психічного здоров"я, підтримка зі сторони партнера, підтримка зі сторони близького оточення, наявність дітей, акушерська та/або гінекологічна патологія в анамнезі, фінансова та побутова влаштованість. Подібно до медичної періодизації, кожен з триместрів має свої визначальні психологічні особливості та типові переживання. Таким чином, медико−психологічний паспорт у акушерстві та гінекології власне і представляє собою інструмент, що визначає ключові клінічні ситуації, критерії оцінки психологічного статусу пацієнток та практичні алгоритми комунікації і взаємодії у даній сфері медичної практики.

Ключові слова: медико−психологічний паспорт, психологічний статус, акушерство, вагітність, гінекологія, лікувальна взаємодія та комунікація.

  1. Сексуальне і репродуктивне здоров'я. URL: http://www.who.int/reproductivehealth/ua
  2. Kilfoyle, K.A., Vitko, M., O'Conor, R., Bailey, S.C. (2016). Health Literacy and Women's Reproductive Health: A Systematic Review. Journal of women's health (2002), 25(12), 1237–1255. https://doi.org/10.1089/jwh.2016.5810
  3. Benyamini, Y., Todorova, I. (2017). Women's Reproductive Health in Sociocultural Context. International journal of behavioral medicine, 24(6), 799–802. doi.org/10.1007/s12529−017−9695−7
  4. Goodwin, R.D., Cheslack−Postava, K., Nelson, D.B., Smith, P.H., Hasin, D.S., Janevic, T., Bakoyiannis, N., Wall, M.M. (2017). Serious Psychological Distress and Smoking During Pregnancy in the United States: 2008–2014. Nicotine & Tobacco research: official journal of the Society for Research on Nicotine and Tobacco, 19(5), 605–614. https://doi.org/10.1093/ntr/ntw323
  5. Anazodo, A., Laws, P., Logan, S., Saunders, C., Travaglia, J., Gerstl, B., Bradford, N., Cohn, R., Birdsall, M., Barr, R., Suzuki, N., Takae, S., Marinho, R., Xiao, S., Qiong−Hua, C., Mahajan, N., Patil, M., Gunasheela, D., Smith, K., Sender, L., … Sullivan, E. (2019). How can we improve oncofertility care for patients? A systematic scoping review of current international practice and models of care. Human reproduction update, 25(2), 159–179. doi.org/10.1093/humupd/dmy038
  6. Що варто знати про репродуктивне здоров'я. ЦГЗ МОЗ України (2019). URL: https://phc.org.ua/news/scho−varto−znati−pro−reproduktivnezdorovya
  7. Заклади охорони здоров'я та захворюваність населення України. Статистичний зібрник (2018). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2018/zb/06/zb_zoz_17.pdf
  8. Сіраковська, О.Б. (2018). Психологічні аспекти репродуктивного здоров'я жінок. Psychological Journal. №4 (14), 185–205. doi: https://doi.org/10.31108/2018vol14iss4
  9. Zulcic−Nakic, V., Pajevic, I., Hasanovic, M., Pavlovic, S., Ljuca, D. (2012). Psychological problems sequalae in adolescents after artificial abortion. Journal of pediatric and adolescent gynecology, 25(4), 241–247. https://doi.org/10.1016/j.jpag.2011.12.072
  10. Lauper, U., Zimmermann, R., Ehlert, U. (2009). Psychological mood state of opiate addicted women during pregnancy and postpartum in comparison to non−addicted healthy women. Journal of psychosoma ic obstetrics and gynaecology, 30(3), 201–204. https://doi.org/10.1080/01674820601095908
  11. Garcia−Blanco, A., Diago, V., Hervas, D., Ghosn, F., Vento, M., Chafer−Pericas, C. (2018). Anxiety and depressive symptoms, and stress biomarkers in pregnant women after in vitro fertilization: a prospective cohort study. Human reproduction (Oxford, England), 33(7), 1237–1246. https://doi.org/10.1093/humrep/dey109
  12. San Lazaro Campillo, I., Meaney, S., McNamara, K., O'Donoghue, K. (2017). Psychological and support interventions to reduce levels of stress, anxiety or depression on women's subsequent pregnancy with a history of miscarriage: an empty systematic review. BMJ open, 7(9), e017802. https://doi.org/10.1136/bmjopen−2017−017802
  13. Barber, C.C., Steadman, J. (2018). Distress levels in pregnant and matched non−pregnant women. The Australian & New Zealand journal of obstetrics & gynaecology, 58(1), 128–131. https://doi.org/10.1111/ajo.12712
  14. Sarmasti, N., Ayoubi, S.H., Mahmoudi, G., Heydarpour, S. (2019). Comparing Perceived Social Support and Perceived Stress in Healthy Pregnant Women and Pregnant Women with Preeclampsia. Ethiopian journal of health sciences, 29(3), 369–376. https://doi.org/10.4314/ejhs.v29i3.9
  15. Менделевич В.Д. (2005). Клиническая и медицинская психология: учеб. пособ. М: МЕДпресс.
  16. Маркова, М.В., Піонтковська, О.В., Мухаровська, І.Р. (2014). Інтеграція медичної психології в систему надання медичної допомоги пацієнтам з соматичними захворюваннями як необхідна умова оптимізації лікувального процесу. Медична психологія, №3, С. 3–6.
  17. Волошин, П.В., Марута, Н.О. (2015). Стратегія охорони психічного здоров'я населення України: сучасні можливості та перешкоди. Український вісник психоневрології, Т. 23, вип. 1 (82), 5–11.
  18. Wittchen, H.U., Jacobi, F., Rehm, J., Gustavsson, A., Svensson, M., Jonsson, B., Olesen, J., Allgulander, C., Alonso, J., Faravelli, C., Fratiglioni, L., Jennum, P., Lieb, R., Maercker, A., van Os, J., Preisig, M., Salvador−Carulla, L., Simon, R., Steinhausen, H.C. (2011). The size and burden of mental disorders and other disorders of the brain in Europe 2010. European neuropsychopharmacology : the journal of the European College of Neuropsychopharmacology, 21(9), 655–679. https://doi.org/10.1016/j.euroneuro.2011.07.018
  19. Мухаровська, І.Р., Маркова, М.В. (2015). Медико−психологічний паспорт захворювання як інноваційна технологія інтеграції медико−психологічної допомоги (на моделі онкологічної клінічної практики). Fundamental and Applied Researches In Practice of Leading Scientific Schools, № 6(12), 61–73.
  20. Макаренко, А.О. (2010). Самовідношення та самооцінка жінок після гістеректомії. Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, вип. 43, № 902, 185–189.
  21. Pluchino, N., Wenger, J.M., Petignat, P., Tal, R., Bolmont, M., Taylor, H.S., Bianchi−Demicheli, F. (2016). Sexual function in endometriosis patients and their partners: effect of the disease and consequences of treatment. Human reproduction update, 22(6), 762–774. https://doi.org/10.1093/humupd/dmw031
  22. Маркова, М.В. (2009). Феномен бесплодия супружеской пары с позиции медицинской психологии. Всесвіт соціальної психіатрії, медичної психології та психосоматичної медицини, Т. 1, №1 (1), 17–22.
  23. Макаренко, А.О. (2010). Особливості механізмів психологічного захисту жінок із дезадаптивними станами внаслідок гістеректомії в ранньому післяопераційному періоді. Медицинская психология, Т. 5, №2 (18), 95– 99.
  24. Arousell, J., Carlbom, A. (2016). Culture and religious beliefs in relation to reproductive health. Best practice & research. Clinical obstetrics & gynaecology, 32, 77–87. doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2015.08.011
  25. Espey, E., Dennis, A., Landy, U. (2019). The importance of access to comprehensive reproductive health care, including abortion: a statement from women's health professional organizations. American journal of obstetrics and gynecology, 220(1), 67–70. doi.org/10.1016/j.ajog.2018.09.008



Завантажити в форматі PDF (834 KB)
Наверх