Коротко
- На материковому Китаї офіційна валюта — женьміньбі (RMB), а її основна одиниця — юань. У міжнародних розрахунках пишуть код CNY.
- Символ той самий, що в японської єни: ¥. Через це новачки постійно плутають дві різні валюти.
- Гонконг і Макао мають власні гроші: гонконгський долар і патаку. Юань там беруть не скрізь і не за «гарним» курсом.
- Для туриста важливіше не банкнота, а QR-код: Alipay і WeChat Pay уже давно обігнали готівку.
- Курс на материку регулює Народний банк Китаю. Офшорний юань (CNH) торгується вільніше, переважно в Гонконгу.
- Цифровий юань (e-CNY) уже працює. З 1 січня 2026 року його почали трактувати ближче до депозиту, а не лише як «електронну готівку».
Офіційна валюта Китайської Народної Республіки — женьміньбі. Коротко RMB. Основна одиниця — юань, міжнародний код — CNY, символ — ¥. Випускає її Народний банк Китаю. Якщо шукали коротку відповідь, вона саме така. Далі починаються нюанси, через які люди гублять гроші на обміні, плутають юань з єною і дивуються, чому в Гонконгу «китайські» купюри беруть неохоче.
Женьміньбі означає «народна валюта». Юань — це вже конкретна одиниця, як гривня для української грошової системи. У розмові китайці частіше кажуть «куай», а не «юань». На слух це звучить простіше, і на ринку ви саме це почуєте. Код CNY — стандарт ISO 4217. Цифра коду — 156. RMB у цьому стандарті немає: це побутова абревіатура, яку банки все одно пишуть на табло.
Цей текст не замінює консультацію фінансового спеціаліста, валютного брокера чи податківця. Курс стрибає, правила вивезення готівки змінюються, а ліміти на обмін у Китаї жорсткіші, ніж багато хто очікує. Якщо плануєте великі перекази чи бізнес, радьтеся з людиною, яка працює з CNY на практиці, а не лише читала довідник.
Юань і женьміньбі: це не два різні гроші
Найчастіша плутанина починається вже з назви. Людина бачить у новинах «женьміньбі зміцнився», у квитанції — CNY, на банкноті — 元, а касир каже «куай». Здається, ніби в країні чотири валюти. Насправді це одна система, просто кожне слово відповідає за свій шар.
- Женьміньбі (RMB) — назва валюти як такої. Так говорять про грошову систему загалом.
- Юань — основна одиниця. «Сто юанів» — нормальна фраза. «Сто женьміньбі» звучить так само дивно, як «сто грошових одиниць України».
- Цзяо — десята частина юаня. У побуті частіше кажуть «мао».
- Фень — сота частина. Один юань = 10 цзяо = 100 фенів.
Фені майже зникли з життя. Монети в 1, 2 і 5 фенів формально існують, але в касі супермаркета їх уже не чекають. Цзяо ще трапляються, переважно монетою в 1 цзяо і 5 цзяо. Для туриста це дрібниця: ціни округлюють, а більшість покупок іде через телефон.
За спостереженнями, саме слово «юань» зручніше для подорожі. Кажете «юань» — вас розуміють і китайці, і працівники обмінників в Україні. «Женьміньбі» лишайте для новин і банківських документів. А «куай» варто просто впізнавати на слух, щоб не стояти з кам’яним обличчям, коли таксист називає ціну.
Ще один шар — ієрогліф 元. Його бачите на купюрі праворуч від портрета. Не плутайте з японським 円. Візуально вони різні, зате латинський символ ¥ — спільний. Через це в інтернет-магазинах інколи стоїть «¥1 680», і мозок автоматично думає про єну. Різниця в рази. На практиці бачив, як людина майже підтвердила оплату, бо вирішила, що це «недорого для Японії». Товар був китайський, валюта — CNY, а сума в перерахунку виходила зовсім інша.
CNY і CNH: один юань, два ринки
Тут уже серйозніше. Китай не відпускає юань у вільне плавання так, як це роблять зі злотим чи фунтом. На материку курс тримає центральний банк. За межами материка, передусім у Гонконгу, той самий юань торгується як офшорний. Для розрізнення ринків з’явився неофіційний код CNH. Банкнота та сама. Ціна може трохи розходитися.
| Ознака | CNY (оншор) | CNH (офшор) |
|---|---|---|
| Де торгується | Материковий Китай | Гонконг і міжнародний ринок |
| Хто задає курс | Народний банк Китаю, щоденний фіксинг і коридор | Ринок, з меншими обмеженнями |
| Код ISO | CNY — офіційний | CNH — ринкова позначка, не ISO |
| Для кого важливо | Зарплата, магазини, внутрішні платежі | Зовнішня торгівля, інвестиції, перекази |
| Типовий зв’язок | Зазвичай близько 1:1, але спред буває | |
Коридор для оншорного курсу з 2014 року — близько 2% від щоденного середнього орієнтира. Банк оголошує «серединку», ринок може відхилятися в межах цієї смуги. Офшорний юань такого жорсткого нашийника не має, тому в періоди напруги CNH інколи дешевший або дорожчий за CNY. Для туриста з двома тисячами доларів це майже не відчутно. Для компанії, яка возить контейнери, різниця вже в рахунку.
Якщо вам пропонують «офшорний курс» в обміннику біля вокзалу — питайте, що саме вони міняють. Часто це просто маркетинг. Справжній CNH ви побачите радше в банківському додатку чи в котируваннях, а не в шухляді з купюрами.

Які купюри і монети ходять зараз
В обігу п’ята серія женьміньбі. Її почали випускати 1999 року, потім оновлювали 2005, 2015, 2019 і 2020-го. Головна зміна порівняно зі старшими серіями: на всіх банкнотах — портрет Мао Цзедуна. Четверту серію вивели з обігу 1 травня 2019 року, тож старі «різнолиці» купюри в касі вже не приймають.
Найчастіше в гаманці опиняються такі номінали:
- 1 юань — зеленувата, дрібні покупки, здача.
- 5 юанів — фіолетова.
- 10 юанів — синя.
- 20 юанів — коричнева.
- 50 юанів — зелена.
- 100 юанів — червона, найбільша в повсякденному обігу.
Купюр у 200 чи 500 юанів немає. Сто — стеля. Через це пачка на велику оплату виглядає солідно, а банкомат іноді видає товстий оберемок. Монети, якими реально користуються: 1 цзяо, 5 цзяо і 1 юань. Банкноти в 1 і 5 цзяо ще друкують, але рідко. У 2024 році до Китайського нового року навіть випустили полімерну пам’ятну «двадцятку». Для колекціонерів цікаво, для оплати лапші — зайве.
| Що | Що бачите на лицьовому боці | Коли зручно |
|---|---|---|
| ¥1, ¥5 | Мао, різні кольори й квіти | Здача, транспорт, дрібні кіоски |
| ¥10, ¥20 | Той самий портрет, інші ландшафти на звороті | Їжа, таксі на короткі дистанції |
| ¥50, ¥100 | Червона «сотка» впізнається здалеку | Готель, магазини, якщо немає QR |
| Монета ¥1 | Національний герб | Автомати, здача, коли купюру не хочуть рвати |
На звороті «сотки» — Велика народна зала в Пекіні. На інших номіналах — пейзажі: гори, річки, ущелини. Захист стандартний для сучасної банкноти: водяний знак, голографічна смужка, фарба, що змінює колір. Підробки трапляються, особливо в туристичних зонах, коли вам «змінюють» велику купюру пачкою дрібних. Світло і пальці допомагають більше, ніж паніка.
У практиці бачив одну й ту саму помилку: людина розраховується «соткою» за чай за 12 юанів і дивується кислому обличчю продавця. Здачі може не бути. У безготівковому Китаї дрібних купюр у скриньці мало. Краще тримати десятки й двадцятки або взагалі не лізти в гаманець, якщо QR уже працює.
Гонконг, Макао і те, що Китай — не одна каса
Формула «один Китай — один юань» ламається на кордоні спеціальних адміністративних районів. Там діє принцип «одна країна — дві системи», і гроші теж свої.
- Гонконг — гонконгський долар, код HKD. З 1983 року прив’язаний до долара США. Орієнтир — 7,80 HKD за 1 USD, робочий коридор приблизно 7,75–7,85.
- Макао — патака, код MOP. Жорстко прив’язана до гонконгського долара: 1 HKD = 1,03 MOP. На практиці в казино і магазинах часто беруть саме HKD.
- Тайвань — новий тайванський долар, TWD. Це окрема грошова система. Юань там не є законним платіжним засобом.
Юань у Гонконгу можна витратити в окремих точках, особливо ближче до материка і в великих мережах. Курс інколи «для туристів», тобто гірший. У Макао картина схожа: патака офіційна, гонконгський долар звичніший, юань — третій гість. Не розраховуйте, що пачка червоних «соток» з Шеньчженя закриє рахунок у готелі на острові.
Банкноти HKD друкують кілька комерційних банків, не один центральний, як на материку. Дизайн різний, номінали свої. Якщо їдете «Китай + Гонконг» на вихідні, закладайте дві валюти. Інакше стоїте на вокзалі Ло Ву і міняєте в першому-ліпшому віконці з комісією, яку потім згадуєте довше за поїздку.

Як платити, якщо ви турист, а не резидент
Китай давно пішов у QR. Вулиця, таксі, автомат з водою, храм з квитками, бабуся з фруктами — майже всюди синій Alipay або зелений WeChat. Готівка не заборонена. Просто її стало незручно. Касир інколи шукає здачу довше, ніж сканує код.
Для іноземця схема за останні роки спростилася. Обидва додатки вміють прив’язувати іноземну картку. Visa і Mastercard уже не виглядають екзотикою в туристичних містах, хоча комісія за поповнення гаманця може кусатися. UnionPay проходить ширше, ніж «західні» пластики, особливо поза готелями міжнародних мереж.
- До відльоту поставте Alipay і WeChat. Перевірте, чи додаток відкривається з вашого номера.
- Прив’яжіть картку. Збережіть скрін, що ліміт і 3-D Secure пройшли, а не «висіли».
- Візьміть і готівку. На випадок, якщо QR у маленькому містечку «не бачить» іноземний пластик, зник інтернет або касир працює лише з готівкою.
- Банкомати з логотипом UnionPay найменш вередливі. Комісія банку-емітента плюс місцева — окрема розмова, дивіться тариф удома, не на вулиці.
- У готелі, музеї та аеропорту картка часто проходить. На ринку біля вокзалу — уже лотерея.
Скільки готівки брати? Залежить від маршруту. Шанхай, Пекін, Шеньчжень, Гуанчжоу — можна прожити майже без купюр, якщо додаток живий. Провінція, гори, нічні автобуси — пачка дрібних номіналів рятує. Друг їхав у Шанхай з євро «на всяк випадок» і перший вечір витратив на пошук відділення, яке міняє після 18:00. Кав’ярня код прийняла, обмінник біля готелю — ні. Мораль проста: міняйте в банку вдень, не в кіоску з миготливим табло.
Митниця. Без декларації можна ввозити і вивозити до 20 000 юанів готівкою. Для іноземної валюти поріг інший: орієнтир близько 5 000 доларів США в еквіваленті, вище — заявляйте. Це не «заборона везти більше», а вимога пояснити походження і задекларувати. Великі суми в кеші в принципі погана ідея: і ризик, і питання на кордоні.
Цифровий юань: не крипта і не WeChat
e-CNY — це цифрова валюта центрального банку, не токен із біржі. Її емітує Народний банк Китаю. Пілоти почалися на початку 2020-х у Шеньчжені, Сучжоу, Ченду та інших містах. Далі гаманець поступово з’являвся в транспорті, ритейлі, субсидіях. Для держави це ще й спосіб не віддавати всю роздрібну оплату двом приватним супердодаткам.
З 1 січня 2026 року правила змінилися. Цифровий юань у банківських гаманцях почали описувати ближче до депозитних грошей: відсоток, страхове покриття вкладів, облік у резервах. До того e-CNY позиціонували радше як електронну готівку — аналог купюри в телефоні. Тепер він ближчий до залишку на рахунку. Для туриста це поки що не головне. Для розуміння системи — так: Пекін будує третій контур поряд із готівкою і комерційними гаманцями.
Не плутайте e-CNY з «юанем на біржі» чи зі стейблкоїном. Курс цифрового юаня до паперового — один до одного. Купити його «на хайпі» не вийде. Іноземцю гаманець інколи відкривають через ті самі супердодатки або окремий банківський застосунок, але покриття все ще нерівне. У великих містах шанс розрахуватися вищий, у маленьких — дивіться, що сканує касир.

Курс, обмін і чому юань «не зовсім вільний»
На середину серпня 2026 року долар коштував орієнтовно 6,7 юаня. Це не прогноз і не «правильний» курс назавжди, лише порядок цифр. Рік до того долар був дорожчим. Юань умів і слабшати, і збиратися назад — залежно від політики, експорту й того, що робить ФРС. Якщо побачите в статті «завжди 7» — застаріло.
До 2005 року юань фактично тримали біля долара. Потім перейшли до керованого плавання відносно кошика валют. На практиці долар у цьому кошику все одно головний. Тому новини про ставку в США китайський курс чіпають швидше, ніж хотілося б підручнику.
У жовтні 2016 року МВФ включив женьміньбі до кошика спеціальних прав запозичення. Спочатку вага була 10,92%. Після перегляду 2022-го — 12,28%, третє місце після долара і євро. Це політичний і символічний маркер: валюту визнали «вільно використовуваною» за критеріями Фонду. Побутово це не означає, що ви запросто вивезете мільйон юанів. Контроль капіталу лишився.
За даними трирічного огляду Банку міжнародних розрахунків за квітень 2025 року, юань закріпився як п’ята валюта світу за обсягом торгівлі на форексі. Частка — 8,5% глобального обороту. Пара USD/CNY обігнала долар–фунт і стала третьою за популярністю після євро та єни. Це вже не екзотика «ринків, що розвиваються», хоча до ролі долара юаню ще далеко.
Для резидентів Китаю діє річний ліміт на купівлю валюти — еквівалент 50 000 доларів США на особу. Це правило Державного управління валютного контролю, не байка з форуму. Туристу з українським паспортом міняють інакше: паспорт, іноді запитання «на що», ліміти конкретного відділення. Великі суми без підтвердження джерела банки не люблять ніде, у Китаї — особливо.
В Україні офіційний курс CNY публікує Національний банк. Комерційний у касі буде іншим, і спред на юані часто ширший, ніж на доларі чи євро. Не всі відділення тримають CNY у скриньці. Перед поїздкою зателефонуйте. І не міняйте останню сотню євро в аеропорту Пекіна опівночі: курс там як сувенір, тільки дорожчий.
Типові помилки, на яких горять гроші
Більшість промахів не про макроекономіку. Вони побутові. І саме вони псують перший день.
- Плутанина ¥ і єни. Дивіться код: CNY чи JPY. Символ бреше, код — ні.
- Одна валюта «на весь Китай». Гонконг і Макао живуть своїм життям. Закладіть HKD окремо.
- Лише великі купюри. «Сотка» в нічній локшиній — це маленька криза здачі.
- Ігнор додатків. Без Alipay чи WeChat ви виглядаєте як людина з дорожнім чеком 1998 року.
- Обмін у кіоску біля пам’ятки. Курс гірший, ризик підробки вищий. Банк або великий готель надійніші.
- Вивіз пачки без декларації. 20 000 юанів — межа, яку легко проскочити, якщо «ще ось ці сувенірні сотки».
- Оплатити «як у Європі» карткою всюди. У мережевому готелі — так. У вуличній забігайлівці — ні.
Окремо про бізнес. Якщо контракт у юанях, уточнюйте, який саме ринок: CNY чи CNH. Дата фіксингу, хто платить комісію SWIFT, через який банк іде CIPS. Для разової поїздки це зайве. Для постачання верстатів — ні. І ще: «покласти юань під відсоток, бо Китай росте» — уже не стаття для туриста, а розмова з ліцензованим радником. Контроль капіталу вміє здивувати тих, хто думав, що вивести кошти так само легко, як завести.
Ще дрібниця, яку рідко згадують у довідниках. Номери на купюрах і ієрогліфи для номіналу дублюються латиницею, тож прочитати «100» можна без китайської. А от здачу вам можуть дати монетами, і тоді вже треба впізнавати розмір. Юань більший за цзяо. Звучить банально, поки в темряві метро не плутаєте їх із «просто залізякою».
Що робити далі, якщо поїздка вже на носі
Короткий план без героїзму. Відкриваєте Alipay і WeChat, прив’язуєте картку, перевіряєте, що платежі проходять на тестовій сумі. Міняєте частину грошей у банку вдома або в китайському відділенні в перший робочий день, не в аеропорту. Берете дрібні номінали. Гонконг і Макао рахуєте окремими гаманцями. Велику готівку декларуєте, якщо перетинаєте поріг.
Валюта в Китаї — женьміньбі, у гаманці ви тримаєте юані, у виписці бачите CNY. Решта — деталі, які відрізняють спокійну поїздку від вечора з калькулятором і злими чергами. Якщо залишаться питання по великих переказах чи рахунку для компанії, ідіть до банку, який реально проводить платежі в юанях. Не до чата з «вигідним курсом» без ліцензії.





