admin
Коротко
- Офіційна валюта Республіки Молдова — молдовський лей (код ISO 4217: MDL, числовий код 498). Один лей ділиться на 100 банів.
- Не євро і не румунський лей. Назва та сама — «лей», — але це окремі гроші з іншим курсом і іншим кодом (у Румунії — RON).
- Орієнтир курсу станом на серпень 2026 року за даними bnm.md: близько 20 леїв за 1 євро, близько 17 леїв за 1 долар США, близько 0,38 лея за 1 гривню.
- У містах нормально працюють Visa і Mastercard, у селі, на ринку й у маршрутках готівка все ще вирішує.
- На лівому березі Дністра, у невизнаному Придністров’ї, ходять придністровські рублі. Карти там майже не працюють.
- Молдова — кандидат у ЄС, але євро як готівку там поки не запровадили і найближчими роками не запровадять.
Ці шість рядків уже закривають більшість пошукових запитів. Далі — як ці гроші виглядають, де їх міняти, чому українці плутають два леї і що робити з картою, щоб не віддати зайві відсотки.
У Молдові платять молдовським леєм. Не євро, хоч країна вже кілька років іде в Євросоюз. Не румунським леєм, хоч мова та сама і назва валюти та сама. І точно не «чим завгодно», як інколи пишуть у чатах перед поїздкою: мовляв, у Кишиневі візьмуть і долари, і злоті, і «щось дрібне». Візьмуть — у пункті обміну. У кав’ярні на Stefan cel Mare і в маршрутці до Оргеєва просять леї.
Один лей = 100 банів. Банкноти — від 1 до 1000 леїв, монети — бані плюс 1, 2, 5 і 10 леїв, які з 2018 року поступово витісняють дрібні купюри. Емітент — Національний банк Молдови. Матеріал нижче не замінює консультацію фінансиста чи банківського працівника: курс пливе щодня, комісії в банкоматах різні, а правила ввезення готівки краще звіряти перед конкретною поїздкою.
У практиці ця тема здається простою, доки людина вперше не тримає в руках дві пачки «леїв» — румунську і молдовську. Дизайн різний, водяні знаки різні, а мозок усе одно чіпляється за слово. Нижче розкладаю так, щоб після тексту можна було їхати і не гаяти півгодини на стійці обміну.
Як називається валюта і з чого вона складається
Офіційна назва румунською — leu moldovenesc, множина — lei. Українською кажемо «молдовський лей», «молдовські леї». Розмінна одиниця — бан, множина — бані. Символ у побуті часто пишуть просто як L або MDL. Окремого значка на кшталт € чи ₴ у лея немає, тож у чеках і цінниках майже завжди стоїть «lei» або «MDL».
Код ISO 4217 — MDL. Саме його треба вбивати в конвертері, банківському додатку й у формі грошового переказу. Числовий код — 498. Якщо раптом у квитанції банкомата вискочить RON, GBP чи EUR замість MDL — зупиніться. Це вже динамічна конвертація, про неї нижче, і вона майже завжди гірша за курс карткової системи.
Лей, леї, бані: як не заплутатися в словах
Граматика тут живе своїм життям, і новачки спотикаються саме на ній. «Один лей, два леї, п’ять леїв» — так кажуть у самій Молдові. «Сто банів» у живій мові майже не зустрінеш: замість цього скажуть «один лей». Бані лишилися для решти: 50 банів, 25 банів, іноді 10.
- 1 лей = 100 банів.
- Купюра 1 лей ще трапляється, але Нацбанк її поступово знімає з обігу — замість паперу ходять монети.
- Монети 1 бан юридично лишаються платіжним засобом, у житті їх майже немає. Ціни округлюють.
- Купюри 20, 50, 100 і 200 леїв — робоча дрібниця гаманця.
- 500 і 1000 леїв беруть без питань у супермаркеті, на ринку велику «тисячу» інколи крутять у руках довше.
За спостереженнями, 50 банів ще живі в дрібній здачі, а от 1 бан — радше сувенір. У Кишиневі навіть стоїть пам’ятник цій монеті: гігантський бронзовий «один бан», що ніби тоне в асфальті біля фінансового кварталу. Дрібниця, яка коштує копійки, і водночас нагадування, що національні гроші тут з’явилися не так давно.
Чому молдовський лей — це не румунський
Плутанина пояснюється історією, не лінню туристів. Слово «лей» означає «лев» і спільне для обох країн. У 1918–1940 і 1941–1944 роках на цій території ходив румунський лей. Після розпаду СРСР Молдова спочатку жила на купонах і радянських рублях, а 29 листопада 1993 року ввела власний лей. Курс обміну тоді був жорсткий: 1 молдовський лей = 1000 купонів.
Відтоді це дві різні валюти. Румунський лей має код RON, молдовський — MDL. Їх не приймають «один до одного» ніде: ні в Яссах, ні в Бельцях, ні в аеропорту Кишинева. Станом на серпень 2026 року 1 румунський лей коштує близько 3,8 молдовського. Тобто румунська сотня — це вже майже 380 MDL. Якщо везете RON «про всяк випадок», їх спокійно обміняють, але це не «ті самі гроші в іншій обгортці».
Банкноти і монети: що реально лежить у касі
Паперова лінійка молдовського лея виглядає так: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 леїв. На лицьовому боці всіх купюр — один і той самий портрет: Штефан чел Маре, господар Молдови 1457–1504 років. Поруч — перші рядки балади «Міоріца». Зворот різний: монастирі, фортеці, мерія Кишинева, кафедральний собор, президентський палац. На всіх банкнотах також є колона Траяна і колона нескінченності Бранкузі — така собі візуальна рима з румунським культурним кодом, без змішування самих валют.
Кольори чіпляються швидко, якщо хоч раз перебрати пачку:
- 1 лей — жовтий, Capriana;
- 5 леїв — блакитний, церква Святого Дмитрія в Оргеєві;
- 10 леїв — червоний, монастир Хиржаука;
- 20 леїв — зелений, фортеця Сорока;
- 50 леїв — рожевий, монастир Хирбовец;
- 100 леїв — помаранчевий, фортеця Тігіна (Бендери);
- 200 леїв — фіолетовий, мерія Кишинева;
- 500 леїв — жовто-зелений, кафедральний собор;
- 1000 леїв — синій, президентський палац.
Дрібні купюри 1, 5 і 10 леїв Нацбанк більше не додруковує «в обсяг»: зношені папірці вилучають, замість них лишають монети. Юридично банкноти ще дійсні, поки їх не здадуть. У касі супермаркету жовту одиничку візьмуть, але здача вже частіше брязкає металом.
Монети 2018 року і дрібні бані
28 лютого 2018 року в обіг зайшла нова серія: 1, 2, 5 і 10 леїв. Логіка проста і бухгалтерськи суха — метал живе довше за папір і дешевше в утриманні. Монети 1 і 2 леї — сталь із нікелевим покриттям. 5 і 10 леїв — біметал, як євроценти «важчої» ваги, тільки зі своїм гербом і головою зубра. На 10 леях ще й особистий герб Штефана чел Маре.
Бані лишилися з дев’яностих: 5, 10, 25 і 50. Алюмінієві дрібняки легко зігнути пальцями, 50 банів важчі — латуньована сталь, з виноградною лозою. Старі алюмінієві 50 банів вивели ще 1999-го. Монети 1 і 5 леїв першої серії 1993 року протрималися лише близько року і теж пішли з обігу.
| Що в гаманці | Номінали | Як часто зустрінете |
|---|---|---|
| Банкноти «робочі» | 20, 50, 100, 200 леїв | Щодня: магазини, таксі, ринок |
| Банкноти великі | 500, 1000 леїв | Супермаркет, готель, обмінник; на базарі можуть просити дрібніше |
| Банкноти на виході | 1, 5, 10 леїв | Ще ходять, але їх замінюють монетами |
| Монети леї | 1, 2, 5, 10 леїв | Здача, маршрутки, кава на виніс |
| Монети бані | 5, 10, 25, 50 банів | Дрібна здача; 1 бан майже зник |
Окремої купюри 2 леї ніколи не було — лише монета. Якщо в автоматі або на касі «немає двох», вам насиплять 1+1 або дадуть п’ятірку і заберуть три. Дрібниця, але в маршрутці в годину пік ця дрібниця раптом стає важливою.
Звідки взявся лей і хто ним керує
Незалежна Молдова постала 1991-го, а власні «справжні» гроші — лише за два роки. Між рублем і леєм були купони: тимчасовий папір, який мав перекрити хаос після радянської грошової системи. 29 листопада 1993-го купони обміняли на лей з коефіцієнтом 1000 до 1. Тоді долар коштував 3,85 лея. Зараз — близько 17. Це не «обвал за ніч», це три десятиліття окремої економіки, інфляцій, банківської кризи 2014-го і повільного розвороту до європейських правил.
Національний банк Молдови емітує готівку, тримає офіційний курс і цілить інфляцію в 5% річних із коридором ±1,5 відсоткового пункта. Базова ставка в серпні 2026-го лишалася на рівні 7,50%. Для туриста це абстракція. Для розуміння «чи не роз’їдеться лей, поки я тут тиждень» — корисний фон: політика банку стримана, прив’язка орієнтирів уже європейська.
Банкноти друкують у Франції. Монети, крім 50 банів, карбують на державному монетному дворі Румунії; 50 банів роблять у Чехії. Тобто фізично лей — європейський виріб із молдовською символікою. Підробки трапляються рідше, ніж у країнах із великим турпотоком, але водяний знак із портретом Штефана, захисна стрічка і (на номіналах від 10 до 500 леїв після оновлення 2015 року) глибокий друк усе одно варто проглянути, якщо міняєте велику суму в кіоску без вивіски банку.
Курс лея: євро, долар, гривня, румунський лей
З 1 січня 2025 року Національний банк Молдови рахує офіційний курс лея від євро, а не від долара. Для кишені це означає просту річ: євро в обмінниках «рідніший», спред вужчий, сотні й п’ятдесятки € проходять без зайвих питань. Долар теж беруть скрізь. Гривню беруть не скрізь і часто з лінивішим курсом.
Орієнтири офіційного курсу (середина серпня 2026, bnm.md; у касі буде на кілька банів або навіть леїв інакше):
| Валюта | Код | Скільки леїв за 1 одиницю | Груба прикидка «на пальцях» |
|---|---|---|---|
| Євро | EUR | близько 20 MDL | 100 леїв ≈ 5 євро |
| Долар США | USD | близько 17 MDL | 100 леїв ≈ 6 доларів |
| Гривня | UAH | близько 0,38 MDL | 1 лей ≈ 2,6 грн |
| Румунський лей | RON | близько 3,8 MDL | не плутати з MDL |
Офіційний курс — облікова величина. Банк не зобов’язаний продавати вам валюту за цим числом. У касі дивіться дві колонки: купівля і продаж. Різниця між ними — ваш фактичний податок за зручність. В аеропорту вона ширша, у центрі Кишинева вужча, у готельному ресепшені інколи взагалі «туристична».
Для голови українця зручна формула: поділіть суму в леях на 2,5–2,6 — отримаєте приблизні гривні. Кава за 30 леїв — це трохи більше ніж 75 грн. Таксі через місто за 80–120 леїв — як недорога поїздка в обласному центрі. Тролейбус у Кишиневі коштує близько 6–8 леїв, маршрутка 10–12, платити треба готівкою водію. Цифри «плавають» по роках, але порядок такий: громадський транспорт дешевий, ресторан у центрі вже ближчий до європейського чека, вино й місцева їжа все ще радують.
Як міняти гроші і чим платити
Офіційний туристичний портал moldova.travel формулює сухо і правильно: валюту міняють у банках і ліцензованих обмінниках. Вони є в аеропорту, готелях і на вулицях міст. Беруть євро, долари, фунти, франки, ліри, румунські леї, гривні. Банкомати стоять у готелях, банках, торгових центрах великих міст і в міжнародному аеропорту Кишинева. У селі їх мало — туди везіть готівку.
Декларація: якщо ввозите або вивозите менше ніж 10 000 євро (у будь-якій валюті, включно з леями), митниці це зазвичай не цікавить. Більше — треба заявити. Правило стандартне європейське, але квитанції обміну все одно раджу не рвати одразу: зворотний обмін «залишків» без папірця інколи роблять гірше або взагалі відмовляють.
Готівка: що везти і де міняти
Найменше нервів — євро. Другий варіант — долари. Гривня як «основна» каса для поїздки — слабша ідея: її приймуть не в кожному віконці, курс часто кривий, великі купюри можуть розвернути. Румунські леї мають сенс, якщо ви заїжджаєте з Ясс чи Сучави і не хочете зайвий раз конвертувати; у Кишиневі RON міняють спокійно.
- В аеропорту поміняйте 30–50 євро «на вихід»: таксі, вода, перша вечеря. Не розкладайте всю суму.
- Основний обмін зробіть у банку або ліцензованому пункті в центрі. Порівняйте два-три табло. Дивіться не «гарне кругле число», а спред і комісію «0%», яка інколи зашита в курс.
- Купюри 50 і 100 євро проходять легше за 500. Порвані, заклеєні, «старі серії» можуть не взяти.
- Здачу просіть середніми номіналами: пачка тисяч незручна на ринку, жменя банів важка в кишені.
- Зворотний обмін перед виїздом закладайте в план: у неділю ввечері в аеропорту курс буде таким, який є, а не «який ви собі намалювали в калькуляторі».
За досвідом, найдорожчий лей — той, що купують поспіхом на стійці з написом Exchange прямо після стрічки багажу. Найдешевший — не обов’язково «у підворітті»: інколи звичайне відділення MAIB чи Victoriabank у будень дає спокійніший курс, ніж кіоск із кричущим табло. Якщо число підозріло красиве — читайте дрібний рядок про комісію.
Картки, банкомати і пастка DCC
Visa і Mastercard у Кишиневі працюють у готелях, торгових центрах, мережевих супермаркетах, прокаті авто й більшості нормальних ресторанів. American Express — рідше. Apple Pay і Google Pay в місті вже не екзотика. За містом картина ламається: виноробня в селі, гостьовий будинок, каса на автостанції, ринок у Кагулі — готівка.
Зняти леї з іноземної картки можна. Ліміт однієї операції часто 2000–5000 MDL, комісія банку-власника банкомата — орієнтовно 1,5–2,5% плюс фікс 20–50 леїв. Цифри різні в різних мережах, тож одна велика операція дешевша за п’ять маленьких. І головне правило, яке люди ігнорують навіть на третій поїздці:
На екрані банкомата й термінала завжди обирайте MDL, оплату в леях, «without conversion». Якщо апарат пропонує списати одразу в гривнях, злотих чи євро — це динамічна конвертація. Курс там малює сам термінал, і він майже ніколи не на вашу користь. Двічі натиснути «відміна конвертації» дешевше, ніж потім з’ясовувати з банком.
У практиці я бачив, як людина «для зручності» погодилась на списання в євро в супермаркеті біля центру — і віддала зайві кілька відсотків на воді й сирі. Зручність була ілюзорною: лей і так списався б за курсом Visa, ближчим до ринку.
Придністров’я: інша каса на тій самій карті
Міжнародно Придністров’я — частина Молдови. На землі там ходять придністровські рублі, які не котируються ні в Кишиневі, ні в Одесі, ні в Бухаресті. Молдовський лей на лівому березі беруть не завжди і не всюди. Банківські карти Молдови й міжнародні карти в Тірасполі працюють погано або ніяк. Це не «нюанс для колекціонерів», це побутова пастка на один день поїздки.
- Не везіть туди лише картку. Готівка — євро або долари, які на місці обміняють на місцеві рублі.
- Не розраховуйте, що «зайві» придністровські рублі потім віддасте в Кишиневі. Не віддасте.
- Чеки, сувенірні купюри з Суворовим — будь ласка. Як платіжний засіб за межами регіону вони нічого не варті.
- Якщо їдете організовано, уточніть у гіда, хто міняє і за яким курсом. Самостійний обмін на вокзалі — лотерея.
Помічав одну й ту саму сцену: людина радісно фотографує «рубль із Суворовим», а ввечері стоїть з пачкою паперу, який не бере жодна каса на правому березі. Для колекції — так. Для вечері в Кишиневі — ні.
Чи буде в Молдові євро
Коротко: не завтра. Молдова подала заявку на членство в ЄС у березні 2022-го, статус кандидата отримала в червні 2022-го, переговори відкрила 2024-го, а 2026-го вже рухає переговорні кластери. Це політика. Євро як готівка в кишені з’являється після вступу і ще одного окремого іспиту — критеріїв єврозони. Між «кандидат» і «ціни в € на ціннику» роки.
Що вже змінилось на грошовому рівні — важливіше за гасла. З 2025-го офіційний курс лея рахують від євро. У жовтні 2025-го Молдова підключилася до SEPA: перекази в євро всередині єдиної зони платежів стали дешевшими й швидшими. Для бізнесу й людей, які отримують зарплату чи допомогу з ЄС, це відчутно. Для туриста з картою — приємний фон, не заміна готівкового лея.
Тож «я поїду з самими євро, бо вони скоро перейдуть» — поганий план. Євро візьмуть в обміннику. У маршрутці, на ринку й у багатьох кафе за містом — ні. Лей поки що не сувенір перехідного періоду, а робочі гроші країни.
Типові помилки, через які люди віддають зайве
Більшість прикростей не з курсу Нацбанку, а з поспіху. Список короткий, і майже кожен пункт я бачив наживо або слухав від людей, які «ну якось так вийшло».
- Змішати RON і MDL. Румунську купюру в молдовській касі не приймуть як «ту саму». Обмін — так. Оплата — ні.
- Покластись лише на картку. У Кишиневі проживете. На виноробні, в маршрутці й на ярмарку в суботу — навряд.
- Погодитись на конвертацію в банкоматі. Екран «зручною мовою» коштує відсотки.
- Міняти все в аеропорту. 40 євро на перший вечір — нормально. 800 євро — вже щедрий подарунок пункту.
- Везти лише гривню. Обміняють, але не всюди і не за найкращим числом. Євро або долар як основа — спокійніше.
- Давати тисячу леїв за каву «без здачі, я потім». Здачі може не бути. Дрібні номінали — не сором, а гігієна.
- Їхати в Придністров’я як «ще один район Кишинева». Інша готівка, інші правила, інший зв’язок із банківською системою.
Окремий дрібний гріх — торгуватись курсом у сумнівному кіоску без ліцензії, бо «там на 10 банів вигідніше». На 200 євро ця різниця копійчана, а ризик фальшивої сотні або «комісії в останню секунду» — ні. Ліцензований пункт із трохи гіршим табло майже завжди дешевший за нерви.
Скільки брати з собою і як думати в леях
Універсальної суми немає, бо хтось ночує в хостелі, а хтось у винному готелі. Але рамка для голови є. Громадський транспорт у столиці — лічені леї. Таксі через місто — десятки, інколи під сотню з хвостиком. Аеропорт–центр — ближче до 150–250 леїв залежно від сервісу й години. Кава, хліб, фрукти на ринку — дешево за європейською міркою. Вечеря з вином у пристойному місці центру вже кусається інакше.
Робоча схема на кілька днів, яку я сам повторюю:
- картка Visa/Mastercard без шаленої комісії за кордон як основний безготівковий канал;
- готівка в євро на обмін — з розрахунку, що частину витрат (транспорт, ринок, дрібні кафе, чайові) закриєте леями;
- у гаманці після обміну тримати мікс 20/50/100, а не самі тисячі;
- перед виїздом у село або на лівий берег — зняти або поміняти із запасом, бо банкомат може закінчитися разом із асфальтом.
Чайові не обов’язкові як у США, але за хороше обслуговування 10% або округлення чека в леях виглядають нормально. У таксі зручніше округлити, ніж шукати 3 бани. У маршрутці здачу можуть видати монетами — це не образа, це касовий стіл водія.
Якщо ви їдете з України власним авто, закладіть окремий конверт на пальне й дрібні збори в леях. Картка на АЗС у мережевих станціях часто проходить, на маленьких — як пощастить. І ще раз про гривню: як резерв у бардачку — добре. Як єдина валюта поїздки — гірше, ніж євро.
Що покласти в голову перед виїздом
Молдовський лей — повноцінна національна валюта невеликої європейської країни, не «тимчасові купони» і не тінь румунського лея. Він ділиться на бані, має зрозумілий курс до євро, нормально конвертується, друкується з портретом Штефана чел Маре і поки що не збирається поступатися місцем готівковому євро. Карта закриє готель і супермаркет. Готівка закриє все інше. Придністров’я живе за іншою касою. Румунські леї міняють, але ними не платять.
Перед дорогою зробіть три речі. Подивіться свіжий курс на сайті Національного банку Молдови — не щоб міняти точно за ним, а щоб відчувати, коли вам малюють «туристичний» спред. Увімкніть у банківському додатку онлайн-операції за кордоном і зняття. Покладіть у внутрішню кишеню 100–200 євро дрібнішими купюрами плюс картку, яку не шкода заблокувати. Цього вистачить, щоб перший вечір у Кишиневі не починався з паніки біля табло.
А вже на місці не женіться за кожним баном вигоди. Лей — спокійна валюта для короткої поїздки: її легко порахувати, легко витратити і, якщо не погоджуватись на дивні конвертації, майже неможливо «проїсти» комісіями так, як у деяких популярніших турнапрямках. Беріть лей серйозно — і Молдова перестане здаватися грошовою загадкою ще до того, як ви вийдете з аеропорту.
Гайдамаченко Катерина
Лисогор Сергій
