Гіперзвукова ракета 3M22 «Циркон» (NATO-код SS-N-33) уже кілька років залишається одним із найбільш обговорюваних елементів російського арсеналу. Її презентують як зброю, здатну долати сучасні системи протиповітряної оборони завдяки швидкості понад 5 Махів і маневреності. Проте після застосування проти України з’явилися дані, які суттєво коригують офіційні заяви.

Розробкою займалося НВО машинобудування. Ракета спочатку створювалася як протикорабельна, але швидко отримала можливість ударів по наземних цілях. Станом на 2026 рік її запускають як з кораблів проєкту 22350, так і з адаптованих берегових комплексів «Бастіон».

Ключова особливість — поєднання твердопаливного прискорювача та прямоточного двигуна. Саме ця схема дозволяє набирати гіперзвукову швидкість після виходу на висоту. Водночас аналіз уламків і траєкторій показує, що реальний профіль польоту відрізняється від рекламних роликів.

Основні тактико-технічні дані

Довжина ракети становить близько 9 метрів, діаметр — 60 сантиметрів. Стартова маса оцінюється в межах 3–4 тонн. Бойова частина за даними українських експертів важить приблизно 150–220 кг, з яких вибухової речовини — лише 40–80 кг. Це значно менше, ніж у класичних крилатих ракет «Калібр» чи «Х-101».

Реальна крейсерська швидкість на маршовій ділянці становить близько 5,5 Маха, короткочасно наближаючись до 7,5 Маха під час пікірування, а на кінцевій ділянці знижується до 4,5 Маха.

Висота польоту досягає 28–40 км. На такій висоті атмосфера розріджена, що зменшує теплове навантаження, але ускладнює маневрування. Дальність, заявлена виробником, — понад 1000 км. Практичні оцінки, засновані на траєкторіях запусків з Криму та Курської області, коливаються від 450 до 800–1000 км залежно від профілю.

Дані зведені на основі матеріалів Defense Express та відкритих оцінок українських аналітиків.

Профіль польоту та двигун

Після старту твердопаливний прискорювач виводить ракету на висоту і розганяє до надзвукової швидкості. Далі вмикається прямоточний двигун на рідкому паливі (децилін-М). Саме він підтримує гіперзвук у розрідженій атмосфері.

На відміну від аеробалістичної «Кинджал», «Циркон» мав би зберігати стабільну гіперзвукову швидкість протягом більшої частини маршруту. Однак аналізи уламків і радарні дані показують, що після набору висоти ракета часто переходить у квазібалістичний режим. На кінцевій ділянці швидкість падає, створюючи вікно для перехоплення системами Patriot PAC-3.

Плазмова оболонка, що утворюється на гіперзвуку, дійсно ускладнює радіолокаційне виявлення. Проте на фінальному етапі, коли швидкість знижується, цей ефект слабшає.

Платформи запуску та виробництво

Основні носії — фрегати типу «Адмірал Горшков» із універсальними пусковими установками 3С14. Також ракета адаптована під підводні човни проєкту «Ясень» і берегові комплекси «Бастіон». Саме з окупованого Криму та території РФ здійснювалися запуски по Україні.

Виробництво залишається обмеженим. За оцінками української розвідки, у 2026 році заплановано близько 30 одиниць. Накопичені запаси на середину року оцінювалися в понад 120–230 ракет. Інтенсивне застосування в липні 2026 року швидко вичерпувало ці резерви.

Вартість однієї ракети, за даними українських військових аналітиків, сягає 5–5,6 млн доларів, що робить її однією з найдорожчих звичайних ракет у російському арсеналі.

Бойове застосування та ефективність

Перші підтверджені застосування проти України зафіксовані на початку 2024 року. Уламки з маркуванням 3L22 та характерними елементами двигуна дозволили Київському науково-дослідному інституту судових експертиз ідентифікувати ракету. З того часу запуски стали регулярними, особливо з території Криму та Курської області.

Час підльоту до Києва з Криму становить близько 3–4 хвилин, до південних міст — менше хвилини. Це суттєво скорочує час реакції систем ППО. Водночас українські сили ППО повідомляли про успішні перехоплення частини ракет, зокрема завдяки зниженню швидкості на кінцевій ділянці.

Бойова ефективність виявилася нижчою за очікування. Невелика маса вибухівки обмежує ураження великих об’єктів. Основний руйнівний ефект забезпечує кінетична енергія при ударі та залишки палива.

Порівняння з іншими гіперзвуковими системами

На відміну від «Кинджал», який є аеробалістичною ракетою, «Циркон» позиціонувався як крилата гіперзвукова. Проте дані 2025–2026 років все частіше вказують на квазібалістичний характер траєкторії. Це наближає її до маневрених балістичних ракет, а не до класичних scramjet-крилатих систем на кшталт американських експериментальних зразків.

Перевага «Циркона» — можливість запуску з універсальних корабельних і берегових установок без потреби в авіаційних носіях. Недолік — висока вартість і обмежені обсяги виробництва, що унеможливлює масоване застосування.

Станом на середину 2026 року ракета залишається рідкісною, але небезпечною зброєю. Її реальні характеристики далекі від заявлених «невразливих» параметрів, проте поєднання швидкості, малої помітності на висоті та короткого часу підльоту продовжує створювати виклик для систем протиповітряної оборони.

Аналіз уламків, радарні дані та відкриті оцінки експертів дозволяють стверджувати: «Циркон» — складна, дорога і обмежена в серійності система, ефективність якої сильно залежить від умов застосування та якості протидії.