Коротко
- Офіційна валюта Сполучених Штатів — долар США, міжнародний код USD, числовий код 840.
- Один долар ділиться на 100 центів. Символ — , у міжнародних текстах пишуть US, щоб не сплутати з канадським чи австралійським.
- У обігу сім банкнот: 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 доларів. Більші номінали давно не друкують, але формально лишаються законним платіжним засобом.
- Монети: 1, 5, 10, 25, 50 центів і 1 долар. Одноцентову з 2025 року більше не карбують для обігу, нею все ще можна розрахуватися.
- Паперові гроші друкує Бюро гравіювання і друку, монети — Монетний двір США. Випускає банкноти Федеральна резервна система.
- Долар ходить не лише в Штатах: він офіційний у кількох країнах і територіях, а для українця це ще й валюта поїздок, навчання й заощаджень.
У США платять доларами. Не євро, не песо, не «американськими фунтами», яких ніколи не існувало. Одиниця називається United States dollar, скорочено USD. На цінниках, у банкоматах і в чеках стоїть знак $. Якщо ви летите в Нью-Йорк, Чикаго чи на Гаваї — у гаманці мають бути саме ці гроші, а не гривня і не «універсальна» картка без запасу готівки.
Звучить просто, і більшість людей на цьому зупиняються. Далі починаються дрібниці, через які новачки губляться в касі супермаркету або біля паркомату. Ціни на вітрині часто без податку. Чайові — окремий рядок. Монета в 25 центів раптом важливіша за «сотку». А дводоларова купюра виглядає так незвично, що касир інколи дивиться на неї довше, ніж вам комфортно.
Текст для тих, хто збирається в поїздку, переказує гроші, читає контракт у доларах або хоче розкласти по поличках, що саме вважається валютою США. Матеріал ознайомчий і не замінює консультацію фінансиста чи податкового спеціаліста.
Як правильно називати американські гроші
Повна назва — долар Сполучених Штатів Америки. У банках, платіжних системах і митних деклараціях потрібен код ISO 4217: USD. Числовий код тієї ж системи — 840. Дрібна одиниця — цент, 1/100 долара, символ ¢. У повсякденній мові американці майже не кажуть «центи» вголос: 25¢ це «квотер», 10¢ — «дайм», 5¢ — «нікель», 1¢ — «пенні».
Є ще mill, тисячна частина долара. У живій касі його немає. Зустрічається в обліку, інколи в податкових ставках і в ціні бензину, яку пишуть з дробом на кшталт 3.499. Для туриста це радше курйоз, ніж робочий інструмент.
Слово «бакс» українці підхопили давно, і в США buck теж живе. Greenback — старіше прізвисько паперових грошей, від зеленкуватого зворотного боку. У розмові можна, у договорі оренди чи банківському переказі — ні. Там лише USD і сума з двома знаками після коми.
Побутова деталь, яка ріже око перший тиждень: знак американці ставлять перед числом. Пишуть20, не 20$. Потім звикаєш і вже дивуєшся гривневому запису.
Банкноти, які реально ходять
Федеральна резервна система зараз випускає сім номіналів. Офіційна назва паперових грошей — Federal Reserve notes, зобов’язання ФРС. Друкує їх Бюро гравіювання і друку при Міністерстві фінансів. Усі дизайни від 1914 року лишаються законним платіжним засобом: стару «зелену» одиничку ніхто не зобов’язаний міняти на нову.
| Номінал | Хто на лицьовому боці | Що на звороті | Як часто бачите |
|---|---|---|---|
| $1 | Джордж Вашингтон | Велика печатка США | Постійно, «робоча» купюра |
| $2 | Томас Джефферсон | Підписання Декларації незалежності | Рідко, але дійсна |
| $5 | Авраам Лінкольн | Меморіал Лінкольна | Часто |
| $10 | Александр Гамільтон | Будівля Міністерства фінансів | Часто |
| $20 | Ендрю Джексон | Білий дім | Найзручніша для гаманця |
| $50 | Улісс Грант | Капітолій | Рідше, банкомати її люблять менше |
| $100 | Бенджамін Франклін | Індепенденс-хол | Для більших сум; у дрібній кав’ярні можуть відмовити |
На «десятці» і «сотні» не президенти. Гамільтон був першим міністром фінансів, Франклін — ученим, дипломатом і одним із «батьків-засновників». Живих людей на американських грошах зображати не можна — правило з XIX століття, після кількох конфузів часів громадянської війни.
Купюри 500,1 000, 5 000 і10 000 більше не друкують. Випуск великих номіналів зупинили в 1940-х, з обігу їх прибрали 1969-го. Якщо така банкнота раптом лежить у сімейній скриньці, вона все одно законний платіжний засіб. Практичніше продати нумізмату, ніж нести в супермаркет.
Дизайн «одинички» майже не чіпали з 1963 року. Решту номіналів від 5 оновлювали через підробки: кольорові тла, захисна стрічка, водяний знак, фарба, що змінює колір. Нова серія10 очікується орієнтовно в другій половині 2020-х, далі в черзі 50,20, 5 і100. Старі купюри при цьому не анулюють. США принципово не відкликають свої банкноти.
У практиці помічав річ, яку гіди рідко проговорюють. Найзручніший номінал у поїздці — двадцятка. Нею платять за таксі, чайові, закусочні, сувеніри. «Сотню» в маленькому магазинчику інколи не розіб’ють, особливо рано-вранці. «Двійка» викликає коротку паузу: людина дивиться, кліпає і лише потім кладе в касу. Це не фальшивка. Просто друкують її мало. На 2026 рік замовлення ФРС на $2 стояло на нулі, тож у свіжий обіг її майже не додаватимуть.

Монети: від пенні до доларової монети
Монети карбує Монетний двір США. Основні номінали для обігу такі:
| Номінал | Звична назва | Портрет | Роль у побуті |
|---|---|---|---|
| 1¢ | penny, цент | Лінкольн | Здача; нові вже не карбують |
| 5¢ | nickel | Джефферсон | Здача, торговельні автомати |
| 10¢ | dime | Франклін Рузвельт | Дрібна здача, найтонша монета |
| 25¢ | quarter | Вашингтон | Паркування, пральні, «робочий кінь» |
| 50¢ | half dollar | Кеннеді | Майже не зустрічається в касі |
| $1 | dollar coin | Сакагавея, президенти | Рідко: банкнота $1 зручніша |
Квотер — окрема історія. Без жмені 25-центових монет у деяких містах ви не закриєте паркомат і не запустите сушарку в пральні гуртожитку. Серії штатів і національних парків зробили квотер ще й колекційним: люди перевіряють реверс, шукають «свій» штат. Half dollar і доларову монету касири видають неохоче. Банкнота в один долар цю війну виграла.
Назви dime і nickel не виводяться з числа. Нікель колись був нікелевим, дайм походить від старого disme — десятої частини. Для українця це пастка: «дайм» не «десять доларів», а десять центів. Бачив, як людина в автоматі з напоями кілька разів запихала не ту монету і злилася на «зламану залізку». Автомат був у порядку.
Що сталося з пенні
З 2025 року одноцентову монету для обігу більше не виробляють. Міністерство фінансів пояснило це прямо: карбувати пенні дорожче, ніж його номінал. За оцінкою Монетного двору, собівартість дійшла приблизно до 3,69 цента за штуку, а зупинка дає близько 56 мільйонів доларів економії на матеріалах щороку. Останню обігову монету відкарбували в листопаді 2025-го.
Це не заборона і не вилучення. ФРС і далі пускає в оборот ті, що вже є — за оцінкою відомства, близько 114 мільярдів штук. Ними можна платити. Просто з часом здача «до цента» стане рідшою, а магазини частіше округлюватимуть готівкові суми. Карткою списують точну цифру, як і раніше.

Хто друкує долар і з чого він зроблений
Ланцюжок коротший, ніж здається. Конгрес задає правові рамки. Міністерство фінансів через Бюро гравіювання і друку виготовляє банкноти, через Монетний двір — монети. Федеральна резервна система замовляє тираж, видає банкноти банкам і забирає зношені. Для 2026 року ФРС замовила орієнтовно від 3,8 до 5,1 мільярда нових купюр.
Папір, точніше субстрат, не газетний. 75% бавовни, 25% льону, плюс червоні й сині волокна в товщі аркуша. Такий матеріал роблять спеціально для Бюро, володіти ним стороннім не можна. Купюра не рветься від одного згину і після прання в джинсах виглядає жалюгідно, але ще читається. На дотик вона інша, ніж гривня: сухіша, щільніша, з рельєфом глибокого друку на портреті.
Монетний двір для обігу працює насамперед у Філадельфії та Денвері. Літера двору на квотері дрібна, для подорожі значення не має. Для колекціонера — має.
Юридично американські монети й валюта, включно з федеральними резервними білетами, є законним платіжним засобом для боргів, податків і зборів. Так записано в розділі 31 Кодексу США, параграф 5103. Нюанс, який люблять пропускати: приватна кав’ярня все одно може повісити табличку «тільки картки». Саме формулювання означає, що кредитор не може відмовитися прийняти долари в рахунок уже існуючого боргу. Передплата за лате — не завжди той самий випадок. Тому картка в США часто зручніша за пачку «соток».
Звідки взявся долар і чому він зелений
2 квітня 1792 року Конгрес ухвалив Coinage Act. Законом створили національний монетний двір і зафіксували долар як грошову одиницю рахунку. Орієнтиром був іспанський срібний долар, який і так ходив колоніями. Десяткову систему — 100 центів у доларі — обрали свідомо, щоб не тягнути британські шилінги й пенси.
Далі була черга паперових експериментів: банкноти штатів, greenbacks громадянської війни, національні банківські білети. Федеральну резервну систему заснували 23 грудня 1913 року, перші федеральні резервні банкноти пішли 1914-го. Сучасний «маленький» формат купюр усталився на зламі 1920–1930-х.
Прив’язку до золота для громадян розірвали в 1930-х, для міжнародних розрахунків — у серпні 1971-го, коли адміністрація Ніксона закрила «золоте вікно». Відтоді долар — фіатна валюта: вартість тримається на довірі, економіці США й тому, що ним номінована велика частка світової торгівлі та резервів. За даними МВФ, на кінець 2025 року частка долара в офіційних валютних резервах світу була близько 57%. Це вже не 70% кінця 1990-х, але домінування нікуди не ділося.
Зелений колір зворотного боку закріпився ще в XIX столітті: фарба була стійка й дешева. Звідси greenback. Сучасні номінали від п’ятірки вже не чисто зелені — там фіолетовий, жовтий, блакитний. «Одиничка» лишилася найконсервативнішою.
Де ще долар — офіційна валюта
Крім 50 штатів, USD — гроші американських територій: Пуерто-Рико, Гуам, Американські Віргінські Острови, Американське Самоа, Північні Маріанські Острови. Окремо стоїть округ Колумбія, тобто Вашингтон: штатом він не є, долар там той самий.
За межами США долар офіційно, повністю або поряд із місцевою одиницею, використовують зокрема:
- Еквадор — після кризи 2000 року;
- Сальвадор — з 2001-го;
- Панама — разом із бальбоа, жорстко прив’язаним 1:1;
- Східний Тимор;
- Маршаллові Острови, Мікронезія, Палау;
- Британські Віргінські Острови, Теркс і Кайкос;
- Карибські муніципалітети Нідерландів: Бонайре, Сінт-Естатіус і Саба.
Це не те саме, що «усюди приймають бакси». У Мексиці чи Канаді долар можуть узяти в туристичній зоні, але здачу віддадуть у місцевій валюті й часто за невигідним курсом. У Лондоні платити «сотою» — погана ідея. У Кіто — нормальна. Якщо летите в США, Пуерто-Рико чи на Кариби з доларовим обігом — міняйте на USD. Якщо в Канаду — потрібен канадський долар, CAD. Слово те саме, валюта інша.
Як українцю поміняти гривню на долари
Офіційний курс щодня публікує Національний банк України. На середину серпня 2026-го він був близько 44,7 грн за 1 USD. Це курс для обліку, не обов’язково той, що у віконці обмінника. Банки й пункти ставлять свій купівлю/продаж. Різниця між ними — спред, ваша фактична комісія, навіть коли «комісії немає» написано великими літерами.
Схема, яка в мене спрацьовує частіше за інші:
- Дивитесь курс НБУ на bank.gov.ua, щоб мати точку відліку.
- Порівнюєте три-чотири банки, не один пункт біля вокзалу.
- Уточнюєте ліміт на операцію, чи потрібен паспорт, які купюри видають.
- Берете переважно 20 і50, трохи 10 і1. Пачку самих «соток» у поїздку не беріть.
- Перевіряєте купюри на місці: водяний знак, стрічка, рельєф. Повертати фальшивку потім майже нереально.
Аеропорт і вокзал зручні й майже завжди дорожчі. Онлайн-замовлення валюти в додатку банку інколи дає курс кращий за «з вулиці», але потрібен час на видачу. Для великих сум картковий переказ у доларах часто вигідніший за готівку — якщо порівняти комісію, курс і швидкість. Тут уже без калькулятора не обійтися, і саме тут варто поговорити з банкіром, а не з чатом.
Готівковий долар в Україні люблять тримати «на чорний день». Купюри варто зберігати сухими, без скріпок і без надписів кульковою. Банк може відмовити в прийомі сильно зношеної «сотні» або взяти комісію за інкасацію. Американський касир у Штатах зношену прийме спокійніше: ФРС потім сама вилучить її з обігу.

У самих Штатах: готівка, картка, податок і чайові
Картки Visa і Mastercard приймають майже скрізь. Apple Pay і Google Pay — у великих мережах без питань. American Express інколи відсікається в дрібних закладах. Готівка все ще потрібна: чайові водієві, фермерський ринок, носій у готелі, окремі закусочні, пральні, паркомати старого зразка. Я б віз $150–300 готівкою на тиждень плюс картку. І попередьте банк, що їдете за кордон. Сума груба й залежить від міста. Нью-Йорк з’їдає більше, ніж маленький коледж-таун на Середньому Заході.
Податок із продажу, sales tax, у більшості штатів не включений у цінник. На полиці 9.99, на касі раптом10.80. Ставка різна: десь нуль, десь за 7–8% плюс місцеві надбавки. Це не обман. Це їхня система. Чайові в ресторані з обслуговуванням — окремий рядок, зазвичай 15–20%. На терміналі вже підсвічують 18, 20, 25%. Натиснути 0 можна, але соціально важко: офіціант живе з чайових.
Банкомати в аеропорту знімають комісію вашого банку і свою. Всередині країни шукайте мережу з договором. Ліміт зняття за день може бути нижчим, ніж ви звикли в Україні. «Сотні» банкомат видає охоче, дрібні номінали — ні. Тому одразу розбийте великі купюри на каві та воді.
Паперовий чек у побуті американців ще живе: оренда, підрядники, подарунок на весілля. Туристу чекова книжка не потрібна. Каса й термінал закривають майже все.
Як перевірити купюру
Офіційна освітня програма з валюти радить три дії: пощупати, нахилити, подивитися на світло. Рельєфний друк на плечі портрета. Захисна стрічка з номіналом, у ультрафіолеті різного кольору залежно від купюри. Водяний знак — той самий портрет, правіше. На $100 з 2013 року є синя 3D-стрічка, де дзвіночки й «100» рухаються, коли крутите банкноту. Фарба в куті змінює колір.
Підробляють частіше 20 і100. «Одиничку» майже не чіпають: морока велика, зиск малий. Якщо купюра гладка, як офісний папір, розпливлася від води або портрет «не той» — не беріть. Підробка федеральної валюти в США — федеральний злочин, касир має право відмовити. Краще зайва хвилина, ніж розмова з поліцією в чужій країні.
Типові помилки, через які люди втрачають гроші
- Плутають US$ і CAD. Канадський долар — інша валюта. Банкомат у Торонто не «майже США».
- Везуть лише купюри по $100. Потім стоять у черзі, бо в касі немає решти.
- Забувають про sales tax і чайові. Бюджет «по цінниках» роздувається на 20–30% ще до сувенірів.
- Міняють валюту в першому віконці аеропорту. Курс там часто найгірший за всю поїздку.
- Вважають $2 і доларову монету сувеніром. І те, і те приймають за номіналом.
- Пишуть на купюрах імена, носять «сотку» без конверта в задній кишені. Банк в Україні таку може не взяти назад.
- Знімають кеш із кредитки в банкоматі США. Комісія за cash advance плюс відсотки з першого дня — окремий удар.
Ще одна помилка тихіша. Людина дивиться новинний курс і думає, що саме його дасть обмінник. Новинний курс — індикатив. Ваш курс — той, що в квитанції. Різниця в 50 копійок на доларі на тисячі вже відчутна.
Окремо про «майже долар». Стейблкоїни, бонусні милі, бали програм лояльності — це не валюта США. Ними не заплатити податок штату й не закрити рахунок у кафе, якщо заклад їх не бере. USD у визначенні закону — монети й банкноти Сполучених Штатів, плюс безготівковий долар на банківському рахунку. Решта лише прив’язана до нього.
Що робити, якщо поїздка вже на носі
Відповідь коротка: валюта США — долар, USD, 100 центів в одному доларі. Далі логістика. Відкрийте курс НБУ, порівняйте банки, замовте готівку заздалегідь, розкладіть номінали так, щоб не жити самими «сотками». Повідомте банк про поїздку, візьміть запасну картку в іншому місці, не в тому ж гаманці. На місці платіть карткою там, де є термінал, готівкою — там, де без неї ніяк. Квотери тримайте окремо: вони знадобляться раптово.
Якщо сума велика — навчання, житло, бізнес — не зводьте все до обмінника. Порахуйте банківський переказ, рахунок у доларах, ліцензований сервіс. І вже з цифрами йдіть до фахівця. Для тижневої поїздки вистачить простішого набору: картка, $200–400 кешем дрібними номіналами, розуміння, що цінник на вітрині — ще не фінальна каса.
Долар у гаманці не робить поїздку дешевшою. Він просто знімає зайве тертя. А тертя в чужій касі дратує сильніше, ніж курс на табло.




