Коротко

• Офіційна валюта Болгарії — євро (EUR, €). Країна увійшла до єврозони 1 січня 2026 року і стала її 21-м членом.
• Болгарський лев (BGN) більше не є законним платіжним засобом: паралельний обіг тривав лише в січні, з 1 лютого приймають виключно євро.
• Фіксований курс конвертації: 1 євро = 1,95583 лева. Саме ним перераховували рахунки, зарплати, вклади й цінники.
• Леви ще можна безкоштовно обміняти в Болгарському народному банку — без ліміту і без кінцевої дати. У комерційних банках безкоштовний період уже закінчився 30 червня 2026 року.
• Туристу зручніше везти євро готівкою і картку з нормальним курсом. Банкомати видають лише євро. Лев у кіоску чи таксі вже не візьмуть.
• Подвійне зазначення цін у левах і євро було обов’язковим до 8 серпня 2026 року. Зараз у чеках і на цінниках має стояти євро.

Ці шість пунктів закривають запит «яка валюта в Болгарії» для більшості поїздок. Нижче — як це виглядає в магазині, на касі готелю і якщо в шухляді ще лежать старі банкноти з левом.

Коротко і без обхідних шляхів: у Болгарії платять євро. Не левами, не доларами, не гривнею. З 1 січня 2026 року євро — офіційна грошова одиниця, з 1 лютого — єдиний законний засіб для готівки. Якщо ви були в Софії, Варні чи на Золотих пісках рік-два тому і звикли ділити цінник на два «майже як євро», логіка лишилася, але купюри інші. Касир більше не прийме 20 левів за каву.

Для українців це навіть зручніше, ніж раніше. Євро можна зняти ще в Україні, карткою Visa чи Mastercard розрахуватися майже всюди в містах, а курс більше не стрибає щодня: лев і так майже 20 років був жорстко прив’язаний до євро. Змінилося інше. Змінилися звички, дрібні монети в кишені, і те, куди нести залишки левів, якщо вони раптом випали з старої дорожньої сумки.

Матеріал інформаційний. Він не замінює консультацію фінансового спеціаліста, особливо якщо йдеться про великі суми, бізнес-рахунки чи обмін рідкісних банкнот.

Що саме змінилось після вступу до єврозони

Рада ЄС затвердила вступ Болгарії 8 липня 2025 року. Дата старту — 1 січня 2026-го. Банківські рахунки в левах конвертували автоматично, IBAN не змінювався, комісії за сам перехід банки брати не мали права. Банкомати з першого дня видавали вже євро, навіть поки в магазинах ще приймали леви.

Січень був перехідним. Місяць готівкового «і так, і так»: продавець брав і леви, і євро, а решту видавав уже в євро. З 1 лютого лев утратив статус законного платіжного засобу. Крапка. 146 років історії національної валюти, якщо рахувати від 1881-го, формально закрилися за 31 день.

Далі — календар, яким зручно звірятися, якщо плануєте поїздку або ще тримаєте леви вдома.

Окремо про цінники. З 8 серпня 2025 до 8 серпня 2026 року продавці мусили показувати ціну і в левах, і в євро за офіційним курсом. Це був запобіжник проти «округлень на свою користь». З 9 серпня 2026-го обов’язок зняли: на полиці має стояти євро. У практиці в серпні ще траплялися старі наліпки з двома сумами — хтось просто не встиг переклеїти, хтось лишив «для своїх», бо люди досі мислять левами.

Європейський центральний банк у квітні 2026-го писав, що вплив переходу на споживчі ціни був обмеженим і здебільшого разовим. Систематичного «все подорожчало на 20%, бо євро» за їхніми мікроданими рітейлу не видно. Інша річ — курортна націнка в липні. Вона була і за лева, просто тепер рахунок одразу в євро, і око чіпляється швидше.

Куди подівся болгарський лев і чому курс саме 1,95583

Лев (български лев, код BGN, скорочено лв.) ділився на 100 стотинок. Назва від «лева», тобто лева як тварини — той самий символ, що на гербі. Для туристів це завжди була зручна валюта в одному сенсі: майже 2 леви = 1 євро, і голова рахувала швидко. Неточно, але швидко.

Жорстка прив’язка з’явилася не вчора. Після гіперінфляції середини 1990-х у липні 1997-го запровадили currency board: спочатку до німецької марки, 1000 старих левів за 1 марку. У липні 1999-го лев деномінували 1000:1, і новий лев дорівнював одній марці. Коли марку замінило євро, курс механічно став 1 EUR = 1,95583 BGN. Це не «ринкове щастя», а арифметика від старої марки: 1 євро = 1,95583 Deutsche Mark. Болгарія прожила з цим курсом понад чверть століття. 10 липня 2020-го лев зайшов у ERM II саме на цій позначці й вийшов з механізму в момент переходу на євро.

Тому для гаманця перехід був м’якшим, ніж у країнах, де курс гуляв. Ціна в 10 левів стала 5,11 євро, а не «скільки вийде по ринку сьогодні». Інша справа — психологія. Помічав за знайомими, які їздили на море роками: вони досі кажуть «це коштувало сорок левів», навіть дивлячись на чек у євро. Звичка сильніша за закон.

Не плутайте лев із румунським леєм (RON) і з албанським леком. На Балканах назви схожі, валюти різні. У Греції вже давно євро, у Туреччині — ліра, у Північній Македонії — денар, у Сербії — динар. Якщо маршрут кілька країн підряд, євро тепер закриває Болгарію так само, як Грецію чи Хорватію. Це, мабуть, головний побутовий виграш переходу.

Чим платити туристу: готівка, картка, банкомат

У Софії, Пловдиві, Варні, Бургасі, Бансько картку беруть у супермаркетах, готелях, більшості ресторанів і на заправках. Visa і Mastercard проходять спокійно. Apple Pay і Google Pay в містах теж уже звичні. American Express — як пощастить, на неї не розраховував би.

Готівка все одно потрібна. Не «на всяк випадок 20 євро», а нормальний запас. Ринки, маленькі пекарні з баницею, пляжні лежаки, частина таксі, чайові, туалети на трасі, сувенірні лотки. У селах і в горах карти бувають, але термінал «сьогодні не працює» — класика жанру. За досвідом, на тиждень моря родині зручно мати 80–150 євро кешем плюс картку. Хтось возить більше і не користується. Хтось знімає на місці й переплачує комісію.

Готівка: які купюри брати

Банкноти євро — 5, 10, 20, 50, 100 і 200. Купюру 500 давно не друкують, і її не люблять на касі. Оптимальний набір для поїздки — двадцятки і десятки, трохи п’ятірок, жменя дрібних монет. Сотню на базарі чи в маленькому кафе можуть не розміняти, або розміняють з таким виглядом, ніби ви принесли цеглу.

Монети: 1, 2, 5, 10, 20, 50 євроцентів, 1 і 2 євро. На болгарських центах національною мовою досі написано «стотинка» / «стотинки» — місток до старої системи. Дріб’язок швидко накопичується. Не ігноруйте його: в автоматі для води чи квитка на міський транспорт саме він рятує.

Картки і банкомати: де втрачають гроші

Банкомати стоять густо в туристичних зонах. Знімайте в апаратах банків — УніКредит, ДСК, ОББ, Пощенска, Райфайзен, а не в яскравих «незалежних» стійках біля пляжу. Euronet і подібні оператори живуть з комісії та з динамічної конвертації. На екрані часто з’являється пропозиція списати суму «у валюті вашої картки». Для гривневої картки це означає їхній курс, а не курс вашого банку.

Завжди обирайте оплату в євро, не в гривні. На терміналі те саме: «EUR» — так, «UAH» / «currency conversion» — ні. Це DCC, dynamic currency conversion. У практиці різниця легко виходить 4–8% на операції, інколи більше. Касир іноді тисне «ось тут галочка, так зручніше». Не зручніше. Це зручніше їм.

Комісія за зняття залежить від вашого українського банку, пакета і лімітів. Перед поїздкою варто в додатку глянути: скільки безкоштовних знять у ЄС, який ліміт на добу, чи є плата за конвертацію. Ліміт дрібного зняття «по 40 євро тричі» часто виходить дорожчим за одне зняття 120. Дрібниця, на якій ловляться новачки.

Обмін валюти: де міняти, а де не варто

Гривню в Болгарії майже ніде нормально не міняють. Везете євро з України або знімаєте євро з картки. Долари міняють, але курс зазвичай гірший, ніж якби ви вже приїхали з євро. Аеропорт Софії — класичне місце, де за спостереженнями відрізають кілька відсотків «за зручність». Якщо вже прилетіли без кешу, зніміть у банкоматі банку в залі, а не біжіть до першого обмінного віконця з табло «0% комісія». Нульова комісія при кривому курсі — стара схема.

Обмінники в центрі Софії, на сонячнобережних алеях і біля вокзалів треба читати дрібно. Дивіться курс продажу євро, наявність комісії, і чи не «спецкурс від 500». Паспорт інколи просять на великі суми — це нормально, не скандал. Леви, якщо раптом знайшли в кишені з минулих років, у звичайному обміннику в серпні 2026-го вже не завжди візьмуть. Про це нижче окремо.

Як переводити старі ціни з левів у євро

Офіційна формула проста: суму в левах ділите на 1,95583 і округлюєте до євроцента за математичним правилом. Не «на око в більший бік». Закон вимагав саме цього під час переходу.

• 10 левів = 5,11 євро
• 20 левів = 10,23 євро
• 50 левів = 25,56 євро
• 100 левів = 51,13 євро

Швидкий спосіб у голові: поділити на два і додати трохи більше 2%. Або запам’ятати множник 0,511. Помилка «просто поділити на два» занижує євроціну. 10 левів — це не 5 євро рівно, а 5,11. На каві майже не помітно. На тижневій оренді житла вже вилазить.

Старі путівники, скріншоти оголошень і сайти, які не оновилися, досі можуть показувати леви. Якщо бачите «номери від 80 лв.», це приблизно 41 євро. Якщо «меню 25 лв.» — близько 12,80 євро. Подвійні цінники до початку серпня якраз і були для цього: щоб ви самі зловили, коли 4 леви раптом стали 2,20 євро замість 2,05.

Болгарські євромонети: що на них зображено

Банкноти в Болгарії ті самі, що в Берліні чи Лісабоні — спільний дизайн ЄЦБ. Монети інші. Національний бік робить кожна країна. Болгарія взяла три сюжети, знайомі зі старих левів, щоб люди впізнавали «своє».

• 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів — Мадарський вершник, скельний рельєф VIII століття, об’єкт ЮНЕСКО. Вершник праворуч, спис у лева.
• 1 євро — святий Іван Рильський, покровитель болгар, засновник Рильського монастиря. Стоїть на повний зріст, хрест і сувій.
• 2 євро — Паїсій Хилендарський, автор «Історії слов’яноболгарської». Профіль, перо, книга.

На всіх монетах кирилиця «БЪЛГАРИЯ» і рік 2026. На центах — «СТОТИНКА» або «СТОТИНКИ», на 1 і 2 євро — «ЕВРО». Гурт двоєврової: «БОЖЕ ПАЗИ БЪЛГАРИЯ», двічі, прямо і дзеркально. Стартові набори для населення (42 монети на 10,23 євро) продавали ще в грудні 2025-го. Колекціонерам це цікаво. Туристу достатньо знати, що «дивна монета з вершником» — це нормальний євроцент, його візьмуть і в Болгарії, і в будь-якій іншій країні єврозони.

На касі вам можуть дати мікс: німецькі дуби, італійські Данте, хорватські куниці, болгарський вершник. Так і має бути. Єврозона на те й зона, що монети ходять між країнами. Банкноти взагалі без національної «обкладинки».

Типові помилки, на яких ріжуть новачки

Не драма, просто дірки, в які люди регулярно наступають. Я їх бачив і в собі, і в компаньйонах по поїздках.

1. Везти леви «про запас, раптом ще ходять». Не ходять. З лютого каса має право відмовити, і відмовить.
2. Платити великою купюрою в кіоску. 100 і 200 євро на пляжі — майже завжди проблема. Ламайте заздалегідь.
3. Погоджуватися на списання в гривні на терміналі. Про це вже було, і варто повторити. Це найдорожча кнопка відпустки.
4. Знімати в першому-ліпшому банкоматі біля готелю all inclusive. Часто це незалежний апарат з комісією 3–6 євро плюс кривий курс.
5. Плутати Болгарію з Румунією. Там досі лей. На кордоні готівка «не та» — зайвий клопіт.
6. Залишати чайові карткою «як вийде» і думати, що офіціант отримає все. Готівкою 8–10% у ресторані досі зрозуміліше. Не обов’язково, але прийнято за нормальне обслуговування.
7. Орієнтуватися на старі відгуки з цінами в левах без перерахунку. «Дешева Болгарія по 8 левів за обід» без дати — це архів, не чек сьогодні.

Окрема дрібниця з практики: у серпні 2026-го знайома спробувала розрахуватися в пекарні в Несебрі купюрою 10 левів «ну раптом». Не взяли. Навіть не злісно — просто покачали головою і показали цінник у євро. Обміняти ту десятку на місці ніде було. Поїхала з сувеніром.

Скільки грошей брати і на що вони вистачають

Болгарія лишається однією з доступніших країн ЄС, навіть після євро. Курортне узбережжя в липні-серпні — інша історія: там цінники ближчі до південної Європи, особливо в Сонячному березі та в «розкручених» закладах Созополя. Софія і Пловдив для їжі спокійніші. Бансько поза піком — взагалі інший прайс.

Орієнтири, які бачив у чеках і які збігаються з типовими туристичними оглядами після переходу. Це не офіційна статистика, а робоча вилка.

На день «їжа + транспорт + дрібниці» в місті багатьом вистачає 25–40 євро на людину без шопінгу і без клубів. Море, шезлонги, екскурсії та алкоголь на терасі цю цифру піднімають швидко. Готель і переліт рахуйте окремо. Хто бере all inclusive, кешу треба менше — але на чайові персоналу, таксі з аеропорту і сувеніри все одно залиште.

Карта покриває супермаркет Lidl, Kaufland, Billa, аптеку, більшість таксі через додаток. Кеш — усе, що дрібне і швидке. Не розмазуйте бюджет навпіл «на всяк випадок»: краще 70% на картці з прозорою комісією і 30% готівкою в двадцятках.

Що робити, якщо вдома лишилися леви

Безкоштовний обмін у комерційних банках і на пошті закінчився 30 червня 2026 року. Після цієї дати банк може взяти комісію або взагалі сказати «ми вже не міняємо». До кінця 2026-го частина установ ще приймає, але умови дивіться на місці. Ліміти й попередження на великі суми (раніше орієнтир був близько 30 000 левів із заявкою за три робочі дні) лишаються логікою касової безпеки, не примхою.

Гарантований шлях — Болгарський народний банк. Там банкноти й монети лева міняють на євро безкоштовно, без обмеження суми і без кінцевої дати. Офіс у Софії, плюс касові пункти в Пловдиві, Бургасі, Варні, Плевене. Графік типово будній, не «цілодобово біля пляжу». Якщо левів на 15 євро, інколи простіше лишити дітям як сувенір, ніж будувати логістику. Якщо пачка з минулої зарплати чи продаж квартири — тільки БНБ, без самодіяльних «скуплюсь у знайомого».

Інші нацбанки єврозони на початку переходу теж міняли леви обмежений час і з денним лімітом. Цей короткий коридор уже закритий. Український банк леви може прийняти як інвалюту за власним тарифом, а може відмовити — це вже не публічне зобов’язання Софії. Не ставте на це.

Монети теж міняють, не лише папір. Стотинки в банці з-під кави не викидайте, якщо їх реально багато. Якщо жменька — вартість поїздки до каси перевищить номінал, і ви це зрозумієте на півдорозі.

Що покласти в гаманець перед виїздом

Євро готівкою, розбиті на 10 і 20. Карта, з якої в ЄС зняття і оплата не грабують. Запасна карта в іншій кишені. У додатку банку — увімкнені онлайн-платежі й зняття за кордоном. Паспорт. І жодних левів «про запас».

Якщо їдете кількома балканськими країнами, євро закриває Болгарію, Грецію, Хорватію, Словенію, Кіпр і решту єврозони. Для Румунії, Сербії, Туреччини, Північної Македонії, Албанії потрібна вже їхня валюта або картка. Не змішуйте купюри в одному відсіку: в темряві на вокзалі легко дати не те.

Перед бронюванням житла ще раз гляньте валюту оголошення. Після 1 січня розрахунки всередині Болгарії йдуть у євро. Якщо сайт досі малює леви — перерахуйте самі через 1,95583, а на місці уточніть, у чому фінальний рахунок. Дрібниця, яка знімає пів години суперечки на ресепшені.

Отже, відповідь на «яка валюта в Болгарії» вміщається в одне слово, але поїздка — ні. Везете євро, платите євро, решту отримуєте в євро. Леви — уже історія, яку ще можна безкоштовно здати в народний банк, якщо не полінуєтеся. І не тисніть на терміналі кнопку «у валюті картки». Цього одного правила вистачить, щоб не подарувати відпустку обміннику на набережній.