Попередня Наступна

ОСТАННІЙ НОМЕР

Том 15, №1-2' 2020г.

НЕВРОЛОГИЯ

КЛІНІЧНА ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КРІОКОНСЕРВОВАНОЇ СИРОВАТКИ КОРДОВОЇ КРОВІ ЛЮДИНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ КОГНІТИВНИХ РОЗЛАДІВ ПІСЛЯ ІШЕМІЧНОГО ІНСУЛЬТУ

Метою дослідження було вивчення ефективності застосування кріоконсервованої сироватки кордової крові (КСКК) людини в гострому періоді інфаркту головного мозку (ІГМ) для профілактики когнітивного та неврологічного дефіцитів. Основу роботи склали матеріали комплексного обстеження 350 хворих із першим у житті ІГМ на 1−у, 10−у та 21−у добу захворювання. Критеріями відбору пацієнтів були: вік від 46 до 79 років; перший у житті ІГМ з локалізацією в басейні кровопостачання середньої мозкової артерії; госпіталізація до 24 год від початку захворювання; результати МРТ−дослідження, що виключали внутрішньочерепний крововилив або інше не ішемічне ураження головного мозку. Залежно від призначеної медикаментозної терапії всі хворі були розділені на дві групи: перша (n = 175) − недиференційована терапія + диференційована з призначенням ацетилсаліцилової кислоти (АСК); друга (n = 175) − недиференційована терапія + диференційована з призначенням АСК, що була доповнена введенням 1 мл внутрішньовенно розчину КСКК протягом 10 діб. Оцінка особливостей клінічної картини ІГМ показала, що скарги хворих в дебюті захворювання практично були відсутні у більшості осіб. На різного характеру цефалгії скаржилося лише 40 хворих (11,3 %). При цьому головний біль найчастіше мав локальний характер, переважно в потиличній області, спостерігався у хворих, що страждали на артеріальну гіпертензію. Об""єктивно в неврологічному статусі в 249 (71,1 %) хворих визначався центральний парез 7−ої пари черепних нервів, а в 213 (60,8 %) − центральний парез 12−ої пари. Рухові порушення у вигляді контрлатеральних вогнищів центральних парезів і паралічів відмічені у 260 (74,5 %) хворих; ознаки ураження пірамідних трактів у вигляді пожвавлення сухожильних і періостальних рефлексів виявлені у 305 (87,1 %) обстежених, патологічних ступеневих позначок − у 281 (80,4 %) хворого. Порушення чутливості у вигляді гемігіпестезії було відмічене у 323 (92,4 %) осіб. Процеси в правій півкулі супроводжувалися кірковими розладами у вигляді агностичних явищ у 186 (53,0 %) хворих. Переважали порушення легкого та середнього ступенів вираженості у співвідношенні, близькому до 3,5:1. Додаткове призначення КСКК, достовірно гальмувало прогрес афатичних і агностичних розладів (різниця між групами складала 9,4 %). В обох групах простежувалася тенденція до загального поліпшення стану у вигляді зниження сумарного клінічного балу в 1−й групі з 16,33±0,56 до 13,77±0,74, а в 2−й − з 16,74±0,44 до 11,68±0,51. Зниження короткочасної слухомовленнєвої пам"яті спостерігалося у 17,9 % хворих 1−ї групи та 12,2 % в 2−й. Тобто хворі, що додатково отримували КСКК показали більш позитивну динаміку регресу неврологічної симптоматики та гальмування прогресу когнітивних розладів у ході лікування. Проведене дослідження вперше продемонструвало, що додаткове включення в комплексну терапію гострого періоду ІГМ препарату КСКК на 6,9% збільшує ступень відновлення неврологічних функцій та гальмує розвиток когнітивних порушень на 7,3 %.

Ключові слова: агнозія, ішемія, корекція, дисфункція, профілактика, гострий період.

Завантажити в форматі PDF (720 KB)