Пацієнти з діабетом 2 типу, які приймали препарати Ozempic, Mounjaro та інші ліки класу GLP-1, частіше стикалися з випадінням волосся порівняно з тими, хто використовував інші засоби. Загальний ризик залишався низьким, а саме випадіння здебільшого було оборотним.
Про це повідомляє джерело. Вчені опублікували результати дослідження, яке охопило майже 40 тисяч пацієнтів із діабетом 2 типу. Вони перевірили зв’язок між застосуванням препаратів GLP-1 і випадінням волосся.
Що виявило порівняння груп пацієнтів
До групи GLP-1 належать семаглутид (Ozempic, Wegovy) і тирзепатид (Mounjaro, Zepbound). Їх широко застосовують для лікування діабету та ожиріння. Дослідники проаналізували електронні медичні записи пацієнтів, які проходили лікування з січня 2019 року до вересня 2024 року. Вони порівняли людей, які почали приймати препарати GLP-1, із пацієнтами на інгібіторах SGLT-2 або DPP-4 — інших поширених ліках від діабету.
Після врахування віку, статі, індексу маси тіла, супутніх захворювань та інших чинників з’ясувалося: ризик алопеції був на 37% вищим порівняно з користувачами інгібіторів SGLT-2 і на 68% вищим, ніж у тих, хто приймав інгібітори DPP-4. Водночас абсолютна кількість випадків залишалася невеликою. Серед пацієнтів на GLP-1 фіксували приблизно 6–7 випадків випадіння волосся на 1000 людино-років спостереження.
Характер випадіння та можливі причини
Подальший аналіз показав, що йшлося переважно про нерубцеву алопецію. Волосяні фолікули не пошкоджуються, тому волосся потенційно може відрости знову. Автори припускають, що однією з можливих причин може бути швидке схуднення, яке часто спостерігається під час лікування GLP-1. Воно здатне порушувати цикл росту волосся або сприяти дефіциту заліза чи цинку. Не виключають і вплив гормональних змін, але для підтвердження цих механізмів потрібні додаткові дослідження.
Вчені наголошують: дослідження показує лише статистичний зв’язок і не доводить, що саме препарати стали безпосередньою причиною випадіння волосся. Медичні записи не містили даних про тяжкість алопеції, її тривалість або про те, чи відновилося волосся після припинення лікування. Отримані результати підтверджують попередні поодинокі повідомлення про такий побічний ефект і дають більш систематичні докази. Вони можуть допомогти лікарям та пацієнтам враховувати цей можливий ризик під час вибору лікування.







