Острів Епштейна, відомий у світі як Літл-Сент-Джеймс, — це крихітний клаптик землі в Американських Віргінських островах, який за два десятиліття перетворився з приватного тропічного притулку на один із найтемніших символів сучасності. Площею трохи більше 70 акрів, острів лежить за кілька хвилин польоту на гелікоптері від Сент-Томаса. Тут Джеффрі Епштейн створив закритий світ, куди допускали лише обраних, а жертви опинялися в пастці без виходу.

Епштейн придбав Літл-Сент-Джеймс у 1998 році через підконтрольну компанію. За кілька років він розбудував тут справжній комплекс: головну резиденцію, гостьові вілли, басейни, вертолітний майданчик і приватну пристань. У 2016-му він додав сусідній більший острів Грейт-Сент-Джеймс. Ізоляція була ідеальною — жодного громадського транспорту, лише власний транспорт. Саме ця віддаленість дозволила роками приховувати злочини.

Сьогодні, у 2026 році, острів уже не належить Епштейну. Його продали, а документи та фото з судових справ продовжують з’являтися. Проте питання про масштаб мережі, причетність високопоставлених осіб та справжні механізми роботи цієї системи залишаються. Розберемо все по порядку — від географії до останніх фактів.

Як Епштейн придбав і розбудував острів

У 1997 році Літл-Сент-Джеймс виставили на продаж за 10,5 мільйона доларів. Наступного року компанія L.S.J. LLC, де Епштейн був єдиним учасником, купила острів за 7,95 мільйона доларів. Він швидко назвав його «Little St. Jeff» і зробив головною резиденцією.

За два десятиліття Епштейн значно розширив забудову. З’явилися нові вілли для гостей, тераси, що з’єднували спальні з басейном, система опріснення води, спортзал і навіть тікіт-хат. Пересуватися островом допомагали гольф-кари — шлях від одного кінця до іншого займав п’ять хвилин. Сусідній Грейт-Сент-Джеймс, придбаний у 2016 році приблизно за 20–22,5 мільйона доларів через складну схему з підставним покупцем, мав стати продовженням приватного світу.

Найвідомішою спорудою став синьо-білий кубічний будинок на найвищій точці острова. ЗМІ прозвали його «храмом» через форму та золотий купол, який з’явився близько 2013–2014 років і зник після ураганів 2017-го. Насправді дозвіл на будівництво передбачав музичний павільйон. Всередині, за даними фото 2025 року з матеріалів Міністерства юстиції США, — незавершений інтер’єр з розписом стелі у вигляді зодіакальних знаків і сузір’їв, порожнім книжковим стелажем та матрацами на підлозі. Офіційні розслідування не знайшли доказів ритуального використання чи підземних тунелів, про які ходили чутки.

Механізм злочинів: як острів став центром секс-трафікінгу

За матеріалами слідства та свідченнями потерпілих, Літл-Сент-Джеймс був ключовим місцем, де неповнолітніх дівчат примушували до сексуальних стосунків з Епштейном та його гостями. Дівчат вербували переважно в Нью-Йорку, Флориді та через модельні агенції. Їм обіцяли гроші, кар’єру чи просто «роботу масажисткою». Потім їх перевозили на острів літаком Епштейна або човном.

Ізоляція грала вирішальну роль. Паспорти часто забирали, зв’язок із зовнішнім світом обмежували. Деякі жертви розповідали, що їх змушували до дій не лише з Епштейном, а й з іншими чоловіками, які прилітали на острів. Гізлейн Максвелл, близька соратниця Епштейна, відігравала центральну роль у вербуванні, «навчанні» дівчат і організації логістики.

У 2008 році Епштейн уклав спірну угоду у Флориді — визнав провину в залученні неповнолітньої до проституції і отримав м’який вирок з правом виходу на роботу. Це дозволило схемі продовжуватися ще понад десять років. Лише у 2019-му федеральні прокурори Нью-Йорка пред’явили нові звинувачення в секс-трафікінгу та змові.

2019 рік: арешт і смерть Епштейна

6 липня 2019 року Джеффрі Епштейна заарештували в аеропорту Нью-Джерсі після повернення з Парижа. Йому інкримінували організацію торгівлі людьми та сексуальну експлуатацію десятків неповнолітніх з 2002 по 2005 рік і пізніше. За два дні суд відмовив у заставі — Епштейна залишили в Metropolitan Correctional Center у Манхеттені.

10 серпня 2019 року його знайшли мертвим у камері. Згідно з висновком головного медичного експерта Нью-Йорка, причиною стала повішення, а манера смерті — самогубство. Пізніше це підтвердила Генеральна інспекція Міністерства юстиції США після детального розслідування. Порушення в роботі в’язниці (фальсифікація журналів, охоронці спали) стали підставою для звільнень та внутрішніх перевірок, але офіційна версія залишилася незмінною.

Смерть Епштейна викликала хвилю теорій змови. Багато хто не повірив у самогубство через зламаний під’язиковий кісток та інші обставини. Проте жодне офіційне розслідування не знайшло доказів убивства.

Судові справи, вироки та компенсації жертвам

Гізлейн Максвелл заарештували в 2020 році. У грудні 2021-го її визнали винною за п’ятьма пунктами, пов’язаними з секс-трафікінгом неповнолітніх. 28 червня 2022 року суд засудив її до 20 років ув’язнення та штрафу в 750 тисяч доларів.

Паралельно уряд Американських Віргінських островів подав цивільний позов проти маєтку Епштейна. У грудні 2022 року сторони досягли мирової угоди: маєток сплатив 105 мільйонів доларів (включно з поверненням понад 80 мільйонів незаконно отриманих податкових пільг) плюс половину коштів від продажу Літл-Сент-Джеймс і 450 тисяч доларів на відновлення пошкоджених історичних об’єктів на Грейт-Сент-Джеймс. Частина грошей пішла у фонд допомоги жертвам. На сьогодні через програми реституції вже виплатили понад 129 мільйонів доларів більш ніж 125 потерпілим.

Продаж островів та що відбувається зараз

У березні 2022 року обидва острови виставили на продаж за 125 мільйонів доларів. У травні 2023-го їх придбав американський інвестор Стівен Декофф через свою компанію SD Investments за 60 мільйонів доларів. За умовами угоди з урядом Віргінських островів, половина суми надійшла до фонду допомоги жертвам.

Декофф, який раніше не був пов’язаний з Епштейном, заявив про намір перетворити острови на розкішний курорт на 25 номерів. Станом на 2026 рік роботи тривають. У грудні 2025 року комітет Палати представників США та Міністерство юстиції опублікували нові фото та відео інтер’єрів, зокрема «храму» з матрацами та розписом стелі. Ці матеріали ще раз підтвердили стан занедбаності частини споруд.

Чому острів Епштейна досі приковує увагу

Список людей, чиї імена з’являлися у польотних журналах, «чорній книзі» та судових документах, вражає: політики, бізнесмени, вчені, представники аристократії. Деякі з них відвідували острів, інші — лише літали на літаках Епштейна. Кожен конкретний випадок потребує окремого доказу причетності до злочинів. Суди досі розглядають цивільні позови, а документи продовжують розсекречувати.

Острів став уособленням того, як величезні статки, зв’язки та приватність дозволяли роками уникати відповідальності. Водночас він показав, що навіть найвпливовіші системи врешті-решт можуть бути притягнуті до відповіді — завдяки наполегливості журналістів, активістів та самих жертв.

Сьогодні Літл-Сент-Джеймс готується до нового етапу. Новий власник планує розкішний курорт, а уряд Віргінських островів спрямовує частину коштів на підтримку потерпілих. Пам’ять про злочини, які тут відбувалися, залишається. І саме це робить острів Епштейна не просто географічною точкою на карті, а постійним нагадуванням про ціну безкарності та важливість справедливості.

Ця хронологія показує, як події накопичувалися десятиліттями, доки система нарешті не дала тріщину. Кожна дата — це не просто цифра, а результат довгої роботи слідчих, журналістів та жертв, які наважилися говорити.

Сьогодні острів Епштейна — це вже не особистий рай одного чоловіка. Це місце, яке нагадує про те, як далеко може зайти зловживання владою, і водночас — про можливість відновлення справедливості навіть після багатьох років мовчання. Новий власник планує розкішний курорт, фонди допомоги жертвам продовжують працювати, а документи продовжують відкривати нові деталі. Історія цього острова ще не завершена.