Коротко
- Офіційна валюта Румунії — румунський лей (код ISO: RON, числовий код 946). Один лей ділиться на 100 банів.
- Країна в ЄС з 1 січня 2007 року, але в єврозоні не перебуває. Євро — не законний засіб платежу.
- Готівку випускає Національний банк Румунії. Усі чинні банкноти — полімерні, не паперові.
- Номінали: монети 1, 5, 10 і 50 банів; банкноти 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 леїв.
- Орієнтир курсу на серпень 2026-го: близько 5,25 лея за 1 євро і близько 9,8 грн за 1 лей. Цифри «плавають» щодня.
- У містах спокійно працюють Visa і Mastercard. У селах, на ринках і в маленьких кафе готівка все ще рятує.
Це огляд для подорожі й побутових розрахунків, а не індивідуальна фінансова порада. Перед великим обміном або переказом звіряйте курс у банку чи додатку — він змінюється швидше, ніж встигаєте дочитати абзац.
Якщо коротко відповісти на запит «яка валюта в Румунії» — румунський лей, RON. Не євро. Не молдовський лей. Не «щось європейське, тож зійде карта в євро». На цінниках у супермаркеті, у чеку таксі й на екрані банкомата ви побачите lei або RON. І саме їх треба мати під рукою, навіть якщо летите з Києва з головою, повною думок про Шенген і безвіз.
Плутанина зрозуміла. Румунія давно в ЄС, сусіди по регіону то входять в єврозону, то готуються. Болгарія з 1 січня 2026-го вже розраховується євро. А Бухарест, Клуж, Брашов і придунайські містечка живуть на леях. Туристи, які «на всяк випадок» везуть лише євробанкноти, потім стоять біля каси з незручною посмішкою. Касир знизує плечима: готівковий євро тут не обов’язок магазину.
Нижче — як валюта називається, як виглядає, чому її плутають із молдовською, який зараз порядок цифр щодо гривні й євро, і як не віддати зайве в аеропорту. Без пафосу про «гроші як дзеркало нації». Просто те, що реально треба перед поїздкою або грошовим переказом.
Як називається валюта і що ховається за словом «лей»
Слово leu румунською означає «лев». Множина — lei. Українською кажемо «лей / леї / леїв». Розмінна монета — ban, множина bani; те саме слово в румунській розмовно тягне на «гроші» взагалі. 1 лей = 100 банів. Дрібниця, яку легко забути, доки не побачите цінник 12,49 lei і не зрозумієте, що після коми — бані, як копійки в гривні.
Міжнародний код — RON. «N» тут від new, «новий лей»: у 2005-му відрізали чотири нулі, і старий код ROL пішов в архів. Символ на цінниках найчастіше просто lei, інколи літера L. Центральний банк — Banca Națională a României, коротко BNR. Саме він емітує банкноти й монети, публікує офіційний курс і тримає політику керованого плавання лея.
Назву валюта успадкувала від нідерландського талера з левом — leeuwendaalder. Ці монети ходили Центральною та Східною Європою століттями, і від них пішли не лише румунський лей, а й болгарський лев і молдовський лей. Спільний корінь не робить їх взаємозамінними. Це різні гроші, різні банки, різні курси. Звучить очевидно, але на кордоні з Молдовою люди досі плутаються — бачив не раз.
- Країна обігу RON — лише Румунія.
- Емітент — Національний банк Румунії.
- Розмін: 100 банів = 1 лей.
- Попередній код до деномінації 2005 року — ROL.
Ці чотири пункти закривають половину пошукових запитів. Решта — вже про те, чи приймуть у вас євро в кафе і де міняти гривню, щоб не віддати комісію «за красивий термінал в аеропорту».
Румунія в ЄС. Чому тоді не євро?
Членство в Європейському Союзі й членство в єврозоні — різні речі. Румунія зобов’язалася колись перейти на євро: так написано в договорі про вступ. Але спочатку треба виконати критерії збіжності — інфляція, дефіцит бюджету, держборг, довгострокові ставки, стабільність курсу — і щонайменше два роки протриматися в механізмі ERM II. Станом на 2026 рік лей до ERM II не ввійшов. Єдина валюта на ринку — лей.
Дати «переходу» влада називала кілька разів: і 2019-й, і 2024-й, і 2029-й. Жодна не стала фактом. Болгарія вже змінила лев на євро, Чехія, Польща, Угорщина, Швеція й Данія теж лишаються зі своїми валютами — у різних статусах і з різними застереженнями. Для гаманця туриста висновок простіший за дипломатію: у 2026 році в Румунії платять леями.
Чи приймають євро готівкою? Інколи так, неофіційно. Готелі в центрі Бухареста, туристичні ресторани в Брашові, кіоски біля замку Бран — хтось візьме, хтось ні. Курс у таких касах майже завжди «для гостя»: заокруглення не на вашу користь, решта можуть видати вже в леях. Юридично продавець не зобов’язаний брати євро. Відмовити має повне право. І відмовляє.
Картка, термінал і пастка «оплатити в євро»
Visa і Mastercard у містах працюють нормально: супермаркети, АЗС, аптеки, мережеві кафе, більшість готелів. Apple Pay і Google Pay теж уже не екзотика в Бухаресті чи Тімішоарі. American Express — як пощастить, на неї розраховувати не варто. У селах Марамурешу, на ярмарку, в маленькій пекарні чи приватній квартирі Airbnb готівка досі королева.
Окремий сюрприз — динамічна конвертація, DCC. Термінал раптом питає: списати в євро чи в RON? Рука сама тягнеться до знайомого «EUR». Не треба. Це майже завжди гірший курс плюс прихована комісія еквайра. Завжди обирайте оплату в леях, навіть якщо картка гривнева чи єврова. Конвертацію хай зробить ваш банк, а не термінал у сувенірній крамниці.
- У місті — картка як основний інструмент, готівка як страховка.
- У селі, горах, на ринку — леї в гаманці. Банкоматів може не бути взагалі.
- На терміналі — валюта операції RON, не EUR і не USD.
- Чайові в ресторані — орієнтовно 10%, зручніше готівкою.
За досвідом, комфортний запас готівки на кілька днів поза великим містом — кількасот леїв на людину. Не бронза, не догма. Просто щоб не шукати банкомат о дев’ятій вечора в селі, де остання каса зачинилася ще вдень.
Банкноти й монети: що лежить у гаманці
Усі чинні банкноти з 2005–2006 років (плюс 20 леїв з 1 грудня 2021-го) друкують на полімері. На дотик це пластик: гладкий, трохи «гумовий», з прозорим віконцем. У дощ не розкисає, порвати важко, у пральній машині якось виживає — перевіряти не раджу, але матеріал тримає удар. Румунія однією з перших у Європі пішла в полімер ще наприкінці 1990-х, а нинішня серія вже повністю пластикова.

На аверсі — портрет діяча культури чи історії плюс місцева квітка. На реверсі — будівля або пам’ятка. Розміри більшості купюр навмисно підігнані під євро, щоб банкомати й гаманці менше страждали, якщо колись таки буде обмін. 20 і 200 леїв єврового «двійника» не мають — їх додали пізніше.
| Номінал | Колір | Портрет | Що на звороті |
|---|---|---|---|
| 1 лей | зелений | Ніколае Йорга | собор у Куртеа-де-Арджеш |
| 5 леїв | фіолетовий | Джордже Енеску | Румунський атенеум |
| 10 леїв | рожево-червоний | Ніколае Грігореску | ольтенська хата, фрагмент картини |
| 20 леїв | оливковий | Екатерина Теодорою | мавзолей у Мерешешті |
| 50 леїв | жовтий | Аурел Влайку | літак Vlaicu II |
| 100 леїв | синій | Іон Лука Караджале | Національний театр у Бухаресті |
| 200 леїв | коричнево-помаранчевий | Лучіан Блага | водяний млин, «Мислитель Гамангії» |
| 500 леїв | сіро-фіолетовий | Міхай Емінеску | університетська бібліотека в Яссах |
Купюра 20 леїв з’явилася 1 грудня 2021 року. На ній уперше в обіговій серії — жінка: Екатерина Теодорою, героїня Першої світової. Банкомати її майже не видають, тож у здачі вона трапляється рідше за «десятку» чи «п’ятдесятку». 500 леїв у побуті теж нечасті: для кави забагато, для оренди авто ще рано. Найходовіші — 10, 50 і 100.
Прозоре віконце на кожній купюрі має форму «під героя»: скрипковий ключ у Енеску, театральні маски в Караджале, голова орла у Влайку, пісочний годинник в Емінеску. Підробляти полімер складніше за старий папір, але фальшивки все одно ловлять на туристичних точках. Якщо банкнота підозріло матова, без віконця або з розмитим портретом — не беріть. І не соромтеся перевірити на світлі: місцеві так і роблять.
Монети: бані, які легко ігнорувати
У гаманці після магазину з’являються чотири номінали: 1, 5, 10 і 50 банів. Однобанова майже не бере участі в житті — занадто дрібна, продавці часто заокруглюють готівковий рахунок. Картою списують точну суму до бана. Різниця дрібна, але в чеках видно.
- 1 бан — сталь, покрита латунню, діаметр близько 16,8 мм.
- 5 банів — сталь із мідним покриттям.
- 10 банів — сталь із нікелевим покриттям.
- 50 банів — нейзильбер (мідь, цинк, нікель), найбільша й найважча.
На 50 банах час від часу виходять пам’ятні тиражі: ювілеї, історичні дати, деномінація 2005 року. Для здачі вони звичайні гроші, номінал той самий. Колекціонерам цікавіше, касиру — байдуже. Головне не викидати «дріб’язок» у готельному номері: 50 банів — це вже половина лея, а з десятка таких монет складається нормальна кава на виніс.

Звідки взявся «новий» лей і куди поділися нулі
Перший лей запровадили 22 квітня 1867 року. Далі була важка історія: війни, реформи, інфляції. Емісії змінювали одна одну, і історики рахують уже четвертий лей. Для подорожі 2026 року з цього ряду важливі два епізоди: гіперінфляція 1990-х і деномінація 1 липня 2005-го.
Після 1989-го ціни й нулі на купюрах розігналися так, що в обігу опинилися сотні тисяч і мільйони старих леїв. У вересні 2003-го за один євро давали понад 40 000 ROL. Банкнота в мільйон виглядала буденно, калькулятор у голові втомлювався. 1 липня 2005-го Національний банк «відрізав» чотири нулі: 10 000 старих леїв (ROL) = 1 новий лей (RON). Рахунки в банках конвертували автоматично. Старі банкноти приймали до 31 грудня 2006-го, монети — до кінця 2005-го.
Психологічно це було різко. Ціна хліба з п’ятизначної стала однозначною, банкомати якийсь час «тупили», люди ще довго множили в умі на десять тисяч. Зате лей знову став схожий на «нормальну» європейську одиницю, а не на купу нулів. Якщо раптом у бабусиній скрині знайдете купюру з портретом і шістьма нулями — це вже не платіжний засіб, а спогад. У касі її не візьмуть.
Поточний лей, отже, формально «четвертий». Для нас із вами це просто RON. Старий ROL у терміналах і обмінниках більше не живе, тож якщо десь на форумі 2004 року радять «міняти мільйони» — закривайте вкладку, світ змінився.
Курс лея до гривні, євро й долара
Лей — валюта з керованим плаванням. BNR не тримає жорсткий фікс до євро, але й не відпускає курс у вільне піке: інтервенції бувають, волатильність згладжують. Для туриста з України зручні три орієнтири. Вони не «ставка на сьогодні о 9:00», а порядок величини на серпень 2026-го.
| Пара | Орієнтир (серпень 2026) | Що з цього випливає |
|---|---|---|
| 1 EUR → RON | близько 5,24–5,25 | 100 євро ≈ 524–525 леїв |
| 1 RON → UAH | близько 9,8 грн | 100 леїв ≈ 980 грн |
| 1 USD → RON | близько 4,49 | 100 доларів ≈ 449 леїв |
Цифри євро-лей звіряйте з Європейським центральним банком, гривня-лей — з курсом Національного банку України (на середину серпня 2026-го офіційний орієнтир НБУ був біля 9,83 грн за лей). Обмінник у центрі Бухареста поставить спред. Банк — інший. Аеропорт — майже завжди найгірший. Різниця в 3–6% на кількох сотнях євро вже відчутна: це вечеря або квиток на поїзд до Сібіу.
Інфляція в Румунії наприкінці 2025-го була помітно вищою за «комфортні» європейські 2%. Для короткої поїздки це означає лише те, що меню в закладі може відрізнятися від скріншота в блозі дворічної давнини. Запитувати «скільки коштує» все одно доводиться на місці. Курс лея до євро при цьому тримається відносно рівно — без гойдалок на десятки відсотків за тиждень.
Де міняти гроші й як не переплатити
Гривню в Румунії міняють не скрізь і не завжди вигідно. Найнадійніший шлях для більшості — картка українського банку з нормальним курсом і зняття леїв у банкоматі або оплата терміналом. Готівкові євро чи долари міняють легко. Готівкову гривню — уже як пощастить, і курс часто сумний.

Ліцензований обмінник називається casa de schimb або birou de schimb valutar. Табло з курсами висить на вулиці. Дивіться не лише велику цифру «купівля євро», а комісію дрібним шрифтом: інколи «0% комісії» компенсують курсом, від якого очі округлюються. Банки (BCR, BRD, Banca Transilvania, Raiffeisen, CEC Bank, ING) міняють спокійніше, з паспортом, у робочі години. Повільніше, зате без вуличного театру.
- Не міняйте велику суму в аеропорту Анрі Коанди. Візьміть 100–200 леїв на трансфер і воду, решту — у місті.
- Порівняйте три обмінники в радіусі кварталу. У туристичному центрі курс гірший, ніж за два квартали вбік.
- Рахуйте, скільки леїв отримаєте на руки, а не «який гарний курс на табло».
- Карткою знімайте в банкоматах великих банків, уникайте кіосків із написом Euronet та подібних «незалежних» мереж — комісія там кусається.
- Зберігайте чек обміну. Для зворотного обміну на виході він інколи потрібен, плюс це захист, якщо банкнота виявиться проблемною.
У практиці найболючіший удар — не «поганий курс у банку», а комісія за зняття плюс конвертація вашого українського банку плюс комісія банкомата «за іноземну картку». Перед поїздкою відкрийте тариф і ліміт зняття за кордоном. Деякі банки беруть фікс за операцію, деякі — відсоток. На трьох зняттях по 400 леїв фікс швидко з’їдає різницю між «гарним» і «поганим» обмінником.
Типові помилки, які роблять навіть досвідчені
- Везти лише євро й сподіватися, що «в ЄС візьмуть». Не візьмуть — або візьмуть по курсу, за який потім соромно.
- Плутати румунський RON і молдовський MDL. Купюри різні, курс різний, на касі в Галаці молдовський лей не допоможе.
- Тиснути на терміналі «EUR», бо так спокійніше. DCC з’їдає 3–8% без розмови.
- Міняти все в аеропорту «щоб не думати». Думання потім коштує дорожче.
- Їхати в гори з однією карткою і нулем готівки. Мережа падає, банкомат один і «не бачить» Visa.
Ще одна дрібниця, про яку рідко пишуть. Решта в магазині може прийти монетами. Якщо в кишені вже гримить, як у коня в упряжі, на касі кажіть суму ближче до круглої або платіть картою. Касири до цього звичні й не ображаються.
Румунський лей і молдовський лей — не брати одне за одне
Молдова має власний лей, код MDL. Назва та сама, історія споріднена, портрети й кольори — ні. Один молдовський лей у серпні 2026-го коштує орієнтовно 0,26 румунського. Тобто «лей» у Кишиневі й «лей» у Яссах — різні купюри з різною вагою. На румунській заправці MDL не приймають. У молдовському маркеті RON інколи візьмуть біля кордону, але це вже жест, не правило.
Якщо маршрут Україна — Молдова — Румунія, тримайте в голові три кишені: гривня, MDL, RON. Або одна картка й зняття на місці. Змішувати готівку в одному відділі гаманця — найкоротший шлях віддати касиру не ту купюру й потім п’ять хвилин пояснювати жестами, що ви «не шахрай, просто турист».
Чи варто чекати євро «на днях»
Коротко: ні. Румунія хоче євро. Критерії бюджету й інфляції останніми роками виглядали слабко, ERM II не підключений, політичний календар зісковзує. Європейська комісія в оглядах прямо пише: країна ще не готова. Для квитка на поїзд і оренди квартири в Клужі на наступний сезон це означає одне — закладайте лей, а не «раптом уже євро».
Банкноти вже підігнані за розміром під євро. Банкомати технічно переживуть заміну. Це не аргумент «перейдуть наступної весни». Це просто підготовка, яку почали ще під час деномінації 2005-го. Поки уряд не виконає маастрихтські цифри й не протримає курс у коридорі ERM II два роки, касир у Сінаї проситиме lei.
Якщо ви плануєте довгий контракт, навчання чи переказ зарплати — дивіться не заголовки «Румунія майже в єврозоні», а офіційні повідомлення BNR і графік ERM II. Доти RON лишається робочою валютою країни. І це нормально. Чехія теж «майже» вже років п’ятнадцять.
Що зробити перед поїздкою.
Увімкніть по картці оплату за кордоном, перевірте комісію за зняття й конвертацію, завантажте офлайн-курс у додатку банку. У телефон — карта банкоматів BCR або Banca Transilvania. У гаманець — невелика готівка в леях або євро, які поміняєте вже в місті, не в зоні прильоту. На терміналі тисніть RON. У село й на ринок беріть паперові (ну, полімерні) леї. Чайові — близько 10%.
Валюта в Румунії — лей. Євро красиво шурхотить у голові, але на касі перемагає RON. Якщо після статті лишилось одне речення в нотатках телефону, хай буде це: платити леями, міняти не в аеропорту, карткою — без «списати в євро». Решту доберете на місці за п’ять хвилин біля табло casa de schimb. Гарної дороги, і хай решта зійде без купи однобанових монет на дні рюкзака.




