Так, приватизувати землю під час війни можна, але далеко не в усіх випадках. Загальна заборона на безоплатну передачу державних і комунальних ділянок діє з квітня 2022 року. Вона прописана в підпункті 5 пункту 27 розділу X Земельного кодексу України. Водночас закон чітко визначив винятки, якими люди користуються вже кілька років.

Найпоширеніший сценарій — земля під вашим будинком чи іншою спорудою, право власності на яку вже зареєстроване. Другий — ділянки, які ви або ваші родичі офіційно використовували ще до 2002 року. Усе інше, зокрема «вільні» гектари під ОСГ чи нову дачу, поки що під мораторієм. У практиці бачив чимало людей, які роками відкладали оформлення, а тепер змогли закрити питання саме завдяки цим виняткам.

Розберемося детальніше, що саме дозволено, які кроки треба зробити і де найчастіше виникають підводні камені.

Що саме заборонено під час воєнного стану

З 7 квітня 2022 року діє пряма заборона: не можна безоплатно передавати землі державної чи комунальної власності у приватну власність, видавати дозволи на розробку землевпорядної документації для такої передачі і саму документацію розробляти. Мета була простою — не допустити хаотичного розбазарювання земель у розпал бойових дій і захистити резерви для оборонних та соціальних потреб.

Ця норма стосується нових ділянок. Якщо ви хочете отримати землю «з нуля» для особистого селянського господарства (до 2 га), садівництва (до 0,12 га), індивідуального дачного будівництва чи гаража — шансів майже немає. Місцеві ради і військові адміністрації відмовляють, посилаючись саме на цю заборону. Судова практика теж підтверджує: відмови з таких підстав визнають законними.

Є ще нюанс із територіями, де ведуться або велися бойові дії, і з тимчасово окупованими землями. Там реєстрація ділянок під житловими будинками можлива за спеціальними правилами, але загальна логіка мораторію зберігається.

Коли приватизація все ж дозволена

Винятків кілька, і вони працюють. Перший і найпопулярніший — земля під існуючим об’єктом нерухомості. Якщо у вас у власності зареєстрований житловий будинок, садовий будинок, гараж чи інша споруда, ви маєте право безоплатно оформити ділянку під нею. Цільове призначення зазвичай «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» або «для індивідуального садівництва».

Норми площі залишаються колишніми: у селі — до 0,25 га, у селищі — до 0,15 га, у місті — до 0,10 га. Якщо фактична ділянка більша, можна приватизувати в межах норми, а решту оформити інакше (оренда, викуп тощо).

Другий виняток — ділянки, надані в користування до 1 січня 2002 року. Тут потрібні старі рішення сільрад, державні акти на постійне користування чи інші документи того періоду. Багато хто зберігав їх десятиліттями «про всяк випадок» — і зараз це спрацьовує.

Третій — виконання рішення суду, що набрало законної сили. І ще один важливий момент: для власників нерухомості, знищеної внаслідок збройної агресії, якщо право власності припинено в реєстрі через знищення майна, теж передбачені можливості.

Особливості з земельними паями

Якщо у вас є сертифікат на земельну частку (пай), то виділення в натурі і реєстрація права власності можливі. Термін для оформлення невитребуваних паїв продовжили до 1 січня 2028 року. Раніше був ризик, що після 2025 року ділянки могли перейти громадам, але закон № 3993-IX це відтермінував. У практиці помічав, що багато спадкоємців саме зараз активно займаються документами, бо час ще є, але тягнути не варто.

Як проходить процедура зараз

Алгоритм загалом такий самий, як і до війни, тільки з урахуванням обмежень.

1. Перевіряєте статус ділянки. Чи є кадастровий номер, яке цільове призначення, хто власник (держава чи громада), чи немає обтяжень. Частково це можна зробити через сервіси Держгеокадастру, хоча публічна кадастрова карта під час воєнного стану працює з обмеженнями.
2. Збираєте пакет документів. Паспорт, ІПН, документи на будинок (витяг з Державного реєстру речових прав), техпаспорт, якщо є, і докази користування до 2002 року (якщо це ваш випадок).
3. Подаєте клопотання до органу, який розпоряджається землею — сільської, селищної, міської ради або військової адміністрації. У клопотанні вказуєте бажані розміри і цільове призначення.
4. Отримуєте дозвіл (або рішення про передачу). Потім замовляєте у сертифікованого інженера-землевпорядника технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж.
5. Після затвердження документації ділянку реєструють у Державному земельному кадастрі, присвоюють кадастровий номер.
6. Реєструєте право власності в Державному реєстрі речових прав. Це вже через ЦНАП, нотаріуса або державного реєстратора.

Строки залежать від регіону і завантаженості. У спокійніших областях процес може зайняти 2–4 місяці, ближче до лінії фронту — довше. Вартість техдокументації зараз коливається від кількох до десяти-п’ятнадцяти тисяч гривень залежно від складності і регіону.

Важливий момент: якщо будинок ще не введений в експлуатацію або право власності на нього не зареєстроване, спочатку треба закрити це питання. Інакше землю під ним не дадуть.

Типові помилки і як їх уникнути

Найчастіша — люди приходять із заявою на «вільну» ділянку під ОСГ і дивуються відмові. Друга — немає зареєстрованого права на будинок. Третя — намагаються приватизувати більше, ніж дозволяє норма, без додаткових підстав.

Ще одна класика: старі документи на користування втрачені або оформлені не на ту людину. Тоді доводиться через суд встановлювати факт користування. Це довше і дорожче, але можливо.

У прифронтових і деокупованих територіях додаються перевірки на мінну небезпеку і спеціальні процедури реєстрації. Там краще одразу звертатися до юриста, який працює з такими кейсами.

Що з землею для учасників бойових дій

Формальне право на безоплатне отримання ділянок у учасників бойових дій залишається. Але через загальну заборону реалізувати його зараз майже неможливо, якщо немає підстав під винятки (будинок на ділянці чи старе користування). Деякі громади ведуть списки вільних ділянок саме для УБД, але передача відкладена до скасування воєнного стану. Після війни цей напрямок, ймовірно, активізується.

Чи варто чекати кінця війни

Якщо ваш випадок підпадає під виняток — краще діяти зараз. Документи можуть загубитися, свідки поїхати, ситуація змінитись. Після скасування воєнного стану мораторій знімуть, і черга на «вільні» землі буде величезною. Ті, хто вже має підстави, встигнуть спокійніше.

З іншого боку, якщо ділянка в зоні ризику (бойові дії, окупація), іноді розумніше почекати стабілізації. Але рішення завжди індивідуальне.

Матеріал носить інформаційний характер і не замінює консультацію юриста чи землевпорядника. Законодавство змінюється, локальна практика теж. Перед поданням документів перевірте актуальний стан на сайті місцевої ради або через офіційні ресурси Держгеокадастру.

Якщо у вас є будинок на державній чи комунальній землі або старі документи на користування — саме зараз хороший момент закрити це питання. Зберіть документи, зверніться до спеціаліста і зробіть крок. Земля під ногами має бути вашою не лише фактично, а й юридично.