У повсякденних розмовах про штрафи, судові рішення чи податкові норми часто лунає формула «50 неоподаткованих мінімумів». За нею ховається конкретна сума в гривнях, але відповідь залежить від контексту. У 2026 році ця цифра може означати як скромні 850 гривень, так і понад 83 тисячі — і плутанина виникає саме через подвійне тлумачення поняття в українському законодавстві.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ) — це не реальна сума, яку можна «не оподатковувати» з зарплати. Це розрахункова величина, закріплена в Податковому кодексі. Вона слугує умовним масштабом для штрафів, визначення розміру шкоди та кваліфікації правопорушень. Саме тому питання «50 неоподаткованих мінімумів це скільки» потребує чіткого розмежування двох різних підходів.

Станом на 2026 рік базовий розмір залишається незмінним уже понад десятиліття, тоді як альтернативний показник щорічно прив’язується до прожиткового мінімуму. Розберемо обидва варіанти докладно, з цифрами та практичними прикладами.

Базовий неоподатковуваний мінімум: фіксовані 17 гривень

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України, неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 гривень. Ця сума не змінювалася з 2011 року і застосовується майже в усіх випадках, коли закон посилається на НМДГ без уточнень.

Для розрахунку штрафу формула проста: кількість мінімумів множиться на 17. Отже, 50 неоподаткованих мінімумів — це 50 × 17 = 850 гривень. Саме цю суму суд або контролюючий орган використовує, коли в санкції статті написано «штраф у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

У 2026 році для визначення розміру більшості адміністративних і кримінальних штрафів 50 неоподаткованих мінімумів дорівнюють рівно 850 гривень.

Цей підхід застосовується в Кодексі України про адміністративні правопорушення та Кримінальному кодексі саме щодо розміру покарання, а не щодо кваліфікації самої дії. Наприклад, якщо стаття передбачає штраф до 50 НМДГ, максимальна сума стягнення становитиме 850 грн. Аналогічно рахуються судові витрати, деякі збори та фінансові санкції в податковому законодавстві.

Другий варіант: податкова соціальна пільга як НМДГ

Існує важливий виняток. Для кваліфікації адміністративних і кримінальних правопорушень (тобто щоб зрозуміти, чи є дія дрібним правопорушенням, чи вже злочином) закон вимагає використовувати не 17 гривень, а розмір податкової соціальної пільги.

Податкова соціальна пільга дорівнює 50 % прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого на 1 січня відповідного року. У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень. Відповідно, податкова соціальна пільга = 3328 × 0,5 = 1664 гривні.

У цьому випадку 50 неоподаткованих мінімумів — це 50 × 1664 = 83 200 гривень. Саме ця сума визначає, наприклад, чи буде крадіжка вважатися дрібною (адміністративне правопорушення), чи вже кримінальним злочином.

Для кваліфікації правопорушень у 2026 році 50 неоподаткованих мінімумів становлять 83 200 гривень.

Цей механізм прямо передбачений тим самим пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу. Він працює лише для оцінки «тяжкості» діяння, а не для розрахунку самого штрафу. Штраф завжди рахується від 17 гривень.

Порівняльна таблиця розмірів у 2026 році

Дані базуються на положеннях Податкового кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік».

Коли застосовується кожен із варіантів

На практиці різниця відчутна. Якщо йдеться про розмір штрафу за порушення правил паркування, торгівлі чи дрібне хуліганство — суд завжди множить на 17. Якщо ж у протоколі або вироку визначається, чи досягнуто порогу «значної шкоди» чи «великого розміру», тоді в гру вступає 1664 гривні.

Класичний приклад — стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дрібне викрадення). Вартість викраденого майна порівнюється з часткою НМДГ, розрахованою від 1664 грн. Якщо сума менша за встановлений поріг — справа залишається адміністративною. Штраф же за таке порушення все одно обчислюється від 17 гривень.

Така ж логіка працює в кримінальних справах про шахрайство, привласнення майна чи ухилення від сплати податків. Саме тому юристи завжди уточнюють: «Йдеться про кваліфікацію чи про розмір санкції?»

Чому існує два різні розміри

Історично неоподатковуваний мінімум з’явився ще в радянському законодавстві як умовна одиниця. Після запровадження гривні його «заморозили» на рівні 17 грн, щоб уникнути різких стрибків штрафів. Водночас для визначення суспільної небезпеки діяння законодавець прив’язав показник до реального соціального стандарту — прожиткового мінімуму. Так з’явилася подвійна система, яка діє й сьогодні.

У 2026 році прожитковий мінімум для працездатних зріс порівняно з 2025 роком (тоді він становив 3028 грн, а податкова соціальна пільга — 1514 грн). Відповідно зросла і «кваліфікаційна» сума 50 НМДГ — з 75 700 грн до 83 200 грн. Базовий ж показник 17 грн лишився без змін.

Практичні розрахунки на поширені випадки

Ось кілька типових ситуацій, з якими стикаються громадяни та бухгалтери:

• Штраф «від 20 до 50 неоподаткованих мінімумів» за адміністративне правопорушення — максимум 850 грн.
• Визначення «значної шкоди» у кримінальній справі (часто 50–100 НМДГ) — поріг 83 200 грн і вище.
• Судові витрати, пов’язані з розглядом справи, — майже завжди від 17 грн.
• Фінансові санкції в податкових перевірках — також від базового мінімуму.

Якщо в документі немає уточнення «для кваліфікації правопорушень», безпечніше орієнтуватися на 17 гривень. У сумнівних випадках варто перевірити конкретну статтю кодексу або звернутися до офіційного роз’яснення Державної податкової служби.

Підсумовуючи, відповідь на запитання «50 неоподаткованих мінімумів це скільки» у 2026 році звучить так: 850 гривень, якщо рахуємо штраф чи іншу санкцію, і 83 200 гривень, якщо визначаємо тяжкість правопорушення. Різниця майже в сто разів, тому контекст має вирішальне значення. Знання цієї особливості допомагає уникнути помилок при читанні протоколів, рішень судів і податкових повідомлень.