admin
Право на безоплатний проїзд у маршрутках в Україні закріплене кількома законами і стосується чітко визначених категорій громадян. Це не жест доброї волі перевізника, а державна соціальна гарантія, яку зобов’язані виконувати всі автомобільні перевізники на маршрутах загального користування. На практиці конфлікти виникають майже щодня: водії посилаються на відсутність компенсації, обмежену кількість місць або «внутрішні накази». Закон у таких випадках однозначний.
Стаття 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» прямо забороняє відмовляти у пільговому перевезенні, крім випадків, передбачених законодавством. Компенсацію збитків перевізникам визначає замовник перевезень — місцева влада. Відсутність грошей у бюджеті не дає права ігнорувати державні пільги.
Нижче — повний актуальний перелік категорій, які мають законне право їхати безкоштовно, необхідні документи та чіткий алгоритм дій у разі відмови.
Повний перелік категорій, які мають право на безоплатний проїзд
Право на безкоштовний проїзд у міських і приміських маршрутках (автобусах загального користування) мають такі групи громадян:
- учасники бойових дій та особи, прирівняні до них;
- особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи;
- військовослужбовці строкової служби;
- військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок війни;
- батьки, які перебували на утриманні військовослужбовця, що загинув або зник безвісти під час служби;
- ветерани військової служби, органів внутрішніх справ, Національної поліції, податкової міліції, Державної пожежної охорони, Державної кримінально-виконавчої служби, служби цивільного захисту, Держспецзв’язку, СБУ, а також колишні працівники прокуратури;
- поліцейські та працівники СБУ під час виконання службових обов’язків;
- реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок політичних репресій;
- особи з інвалідністю I та II груп, діти з інвалідністю, а також одна особа, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю;
- громадяни, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія), та ліквідатори аварії на ЧАЕС (2 категорія);
- діти з інвалідністю, пов’язаною з наслідками аварії на ЧАЕС;
- діти з багатодітних сімей;
- діти віком до 6 років (якщо не займають окреме місце для сидіння).
Цей перелік базується на нормах законів «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Він є обов’язковим для всіх перевізників, незалежно від форми власності.
Які документи потрібно пред’являти
Без відповідного посвідчення або довідки пільга не діє. Водій має право вимагати оригінал документа. Електронні версії (зокрема через застосунок «Дія») приймаються там, де це технічно передбачено, але надійніше мати паперовий варіант.
| Категорія | Основний документ | Особливості |
|---|---|---|
| Учасники бойових дій | Посвідчення УБД | Без обмежень кількості поїздок |
| Особи з інвалідністю I–II груп | Посвідчення особи з інвалідністю або пенсійне посвідчення | Один супроводжуючий для I групи |
| Діти з багатодітних сімей | Посвідчення дитини з багатодітної сім’ї | Зазвичай до 16–18 років (залежно від регіону) |
| Військовослужбовці строкової служби | Військовий квиток | Під час проходження служби |
| Чорнобильці 1 категорії | Посвідчення постраждалого (серія А з вкладкою) | Без супроводжуючого |
Дані таблиці складені на основі роз’яснень Координаційного центру з надання правничої допомоги та норм чинного законодавства станом на 2026 рік.
Чи можуть водії обмежувати кількість пільгових місць
Жодних лімітів на кількість пільговиків у салоні закон не встановлює. Оголошення на кшталт «пільгових місць лише два» або «пільговиків більше не беремо» є незаконними.
Якщо в салоні є вільні місця, водій зобов’язаний взяти пасажира з відповідним посвідченням. Аргументи про відсутність компенсації від місцевої влади не мають юридичної сили. Питання відшкодування витрат вирішується між перевізником і замовником перевезень, а не між водієм і пасажиром.
Особливості для пенсіонерів за віком
Пенсіонери за віком мають право на безоплатний проїзд у міському пасажирському транспорті загального користування (трамваї, тролейбуси, комунальні автобуси) та на приміських маршрутах згідно з постановою Кабінету Міністрів № 354. Однак щодо приватних маршруток ситуація складніша.
У більшості міст пільга для пенсіонерів у маршрутках діє лише тоді, коли місцева рада ухвалила відповідне рішення і передбачила компенсацію перевізникам. Якщо такого рішення немає, водій формально може вимагати оплату. Тому перед поїздкою варто уточнити правила конкретної громади.
Що робити, якщо водій відмовляє у проїзді
Відмова без законних підстав — адміністративне правопорушення. Штраф за статтею 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення становить 850 гривень.
Алгоритм дій простий і ефективний:
- Зберігайте спокій і чітко назвіть категорію, до якої належите, та номер статті закону.
- Зафіксуйте номер транспортного засобу, маршрут, прізвище водія (воно має бути на табличці в салоні) та назву перевізника.
- За можливості зробіть фото або відео (без порушення правил безпеки).
- Викличте поліцію за номером 102 — вони складають протокол.
- Подайте скаргу до транспортного відділу міської або обласної ради, а також до Укртрансбезпеки.
Додатково можна звернутися на гарячу лінію безоплатної правової допомоги 0-800-213-103. Там допоможуть скласти заяву і роз’яснять подальші кроки.
Найважливіше: право на безоплатний проїзд не залежить від настрою водія чи фінансового стану перевізника. Воно гарантоване державою і захищається законом.
На практиці знання своїх прав і спокійна, але наполеглива позиція майже завжди вирішують конфлікт на користь пасажира. Якщо ситуація повторюється на одному й тому ж маршруті, колективні скарги до місцевої влади часто призводять до перегляду умов договору з перевізником. У 2026 році механізм компенсації залишається недосконалим, проте юридичні інструменти захисту пільговиків працюють і їх варто використовувати.
