Коротко:

• Одночасно дві пенсії отримувати не можна — обираєте одну, більшу за розміром.
• Пенсія по інвалідності становить 100 % (I група), 90 % (II) або 50 % (III) від розрахункової пенсії за віком.
• При розрахунку пенсії по інвалідності до стажу додають період від встановлення інвалідності до 60 років.
• Для III групи зазвичай вигідніша пенсія за віком, якщо є достатній стаж.
• Для I групи суми майже однакові, але є додаткові надбавки і пільги.
• У 2026 році мінімальна пенсія — 2595 грн, середня по країні близько 7270 грн.

Питання, яку пенсію обрати — по інвалідності чи за віком — виникає у тисяч українців щороку. Особливо коли людина вже отримує одну виплату і досягає пенсійного віку, або навпаки. Закон чітко каже: дві пенсії одночасно не дають. Треба вибрати одну. І саме тут починаються нюанси, бо «вигідніше» залежить не лише від групи інвалідності, а й від стажу, зарплати, з якої платили внески, і навіть від того, коли саме встановили інвалідність.

Я бачив чимало людей, які роками отримували пенсію по інвалідності III групи і потім дивувалися, що після переходу на вікову сума стрибала майже вдвічі. І навпаки — тих, хто мав I групу і короткий стаж, і для них «вікова» виявлялася менш цікавою. Тож давайте розберемо механізм без зайвих узагальнень.

Цей матеріал носить інформаційний характер і не замінює індивідуальну консультацію в Пенсійному фонді чи у юриста. Кожен випадок унікальний, і фінальний розрахунок завжди роблять спеціалісти ПФУ.

Як рахують пенсію по інвалідності

Спочатку визначають, яку пенсію за віком людина могла б отримати, якби мала право на неї. Беруть страховий стаж, середню зарплату за період, з якого платили ЄСВ, і застосовують формулу. Потім від цієї суми беруть відсоток залежно від групи:

• I група — 100 %
• II група — 90 %
• III група — 50 %

Важливий момент, який багато хто пропускає: до страхового стажу для цього розрахунку додають період від дня встановлення інвалідності до досягнення 60 років. Тобто якщо інвалідність поставили в 45 років, то до реального стажу автоматично «докидають» ще 15 років. Це суттєво піднімає коефіцієнт і саму базу.

Мінімальна гарантія у 2026 році прив’язана до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність — 2595 грн. Якщо розрахункова сума виходить меншою, її підтягують до цього рівня (з урахуванням окремих доплат для певних категорій).

Для непрацюючих осіб з інвалідністю II групи за певних умов (достатній стаж залежно від віку встановлення інвалідності) можна обрати повний розмір пенсії за віком замість 90 %. Для III групи така можливість теж є, але вже за наявності 30/35 років стажу (жінки/чоловіки).

Умови для пенсії за віком у 2026 році

Щоб вийти на пенсію в 60 років, потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше — право з’являється в 63 роки (від 23 років стажу) або в 65 (від 15 років). Менше 15 років — уже не пенсія, а державна соціальна допомога.

Розмір залежить від двох головних речей: тривалості стажу і заробітної плати, з якої сплачували внески. Чим вища «біла» зарплата і довший стаж, тим більша пенсія. Середній розмір пенсії по Україні станом на літо 2026 року перевищує 7200 грн, але розкид величезний — від мінімальних 2595 до максимальних 25 950 грн.

Доплати за понаднормовий стаж (понад 30/35 років) теж працюють: за кожен повний рік додається 1 % від прожиткового мінімуму.

Пряме порівняння: коли яка вигідніша

Ось як виглядає ситуація на практиці.

За спостереженнями, люди з III групою найчастіше програють, якщо залишаються на пенсії по інвалідності після досягнення віку. Половина від розрахункової суми — це відчутна різниця. Я пам’ятаю випадок, коли чоловік з 38 роками стажу і III групою отримував близько 4100 грн по інвалідності, а після переходу на вікову — майже 7800. Різниця вийшла більшою за половину, бо при розрахунку вікової вже не застосовували 50-відсотковий коефіцієнт.

З I групою ситуація інша. Суми базові однакові, але до пенсії по інвалідності часто додають надбавку на догляд, пільги на комуналку, ліки, транспорт. Тому багато хто свідомо залишається на інвалідності навіть після 60–65 років.

Вплив «додаткового» стажу

Це той момент, який змінює картину для тих, хто отримав інвалідність у відносно молодому віці. Припустимо, людині в 40 років встановили II групу, а реальний стаж на той момент — 12 років. При розрахунку пенсії по інвалідності до цих 12 додадуть ще 20 років (до 60). Коефіцієнт стажу стає значно вищим. Якщо потім у 60 років перейти на пенсію за віком, то цей «додатковий» стаж уже не враховується так само — береться тільки фактичний.

Тому іноді пенсія по інвалідності виявляється більшою навіть при 90 %. У практиці такі випадки трапляються, коли інвалідність встановили до 45–50 років і зарплата була середньою або вищою.

Які документи потрібні і як відбувається перехід

Для оформлення або переходу потрібні:

• заява (можна подати онлайн через кабінет ПФУ або «Дію»);
• паспорт і ідентифікаційний код;
• документи про стаж (трудова, якщо не оцифрована);
• довідка про зарплату за потрібні періоди (якщо дані відсутні в реєстрі);
• висновок експертної команди щодо інвалідності (для пенсії по інвалідності).

Перехід з одного виду на інший відбувається з дати подання заяви. ПФУ робить перерахунок і повідомляє про нову суму. Якщо нова виплата менша — можна відмовитися і залишитися на попередній. Тобто ризику «втратити» немає: спочатку показують, скільки буде, і ви вирішуєте.

Окремо варто пам’ятати про працюючих пенсіонерів. Якщо людина працює, то для деяких мінімальних гарантій і доплат умови жорсткіші. Непрацюючі мають більше можливостей підтягнути виплату до вищих рівнів.

Типові помилки, які коштують грошей

Перша — не перевіряти розрахунок перед переходом. Багато хто думає «за віком завжди більше» і подає заяву, а потім з’ясовується, що через особливості стажу або зарплати вийшло навпаки.

Друга — забувати про додатковий стаж при інвалідності. Через це люди з ранньою інвалідністю іноді втрачають на переході.

Третя — ігнорувати пільги. Пенсія по інвалідності I–II груп часто йде в комплекті зі знижками на комунальні послуги, безоплатними або пільговими ліками, проїздом. Ці речі теж мають грошовий еквівалент.

Четверта — не оновлювати дані про стаж. Якщо частина періодів не оцифрована, сума може бути заниженою. Варто перевірити електронну трудову книжку і за потреби донести паперові підтвердження.

Особливі випадки

Військовослужбовці та особи з інвалідністю внаслідок війни мають зовсім інші правила і значно вищі мінімальні гарантії. Там відсотки рахуються від грошового забезпечення, а не від цивільної пенсії за віком. Для них порівняння «звичайної» вікової і «військової» інвалідності майже завжди на користь останньої.

Люди з інвалідністю з дитинства або ті, хто не має достатнього стажу, часто отримують не страхову пенсію, а державну соціальну допомогу. Її розмір теж прив’язаний до прожиткового мінімуму, але механізм інший.

Якщо інвалідність встановили вже після виходу на пенсію за віком, можна подати на перехід. Іноді це вигідно саме через надбавки.

Що робити далі

Найпростіший і найнадійніший шлях — звернутися до сервісного центру Пенсійного фонду або подати заяву через особистий кабінет на сайті pfu.gov.ua. Там зроблять попередній розрахунок обох варіантів і покажуть цифри. Можна попросити письмове порівняння.

Якщо ситуація складна (багато періодів роботи, різні місця, відсутність частини документів), варто взяти з собою всі наявні підтвердження стажу і зарплати. Іноді допомагає звернення до адвоката, який спеціалізується на пенсійних справах — особливо коли є спірні періоди або відмова.

У підсумку універсальної відповіді «завжди ось це» немає. Для більшості людей з III групою і нормальним стажем після 60 років вигідніша пенсія за віком. Для I групи — часто інвалідність через супутні виплати і пільги. Для II — треба рахувати конкретно. І саме розрахунок у ПФУ дає точну відповідь, а не загальні формули.

Не відкладайте перевірку. Пенсійна система змінюється щороку (стаж, мінімуми, індексації), і те, що було вигідним торік, цього року може вже не бути. Краще один раз сісти з фахівцем і зрозуміти свою цифру, ніж роками отримувати менше, ніж могли б.